Законодавство України передбачає різні види відпусток для працівників, зокрема щорічні основні та додаткові, а також відпустки у зв’язку з особливими обставинами. Основним нормативно-правовим актом, що регулює ці питання, є Закон України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР.
Основні види відпусток:
-
Щорічна основна відпустка: надається працівникам тривалістю не менше ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік.
-
Щорічна додаткова відпустка: надається за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці або за особливий характер праці. Тривалість та умови надання таких відпусток можуть бути визначені трудовим або колективним договором.
-
Відпустка без збереження заробітної плати: надається за згодою сторін на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.
Зміни, внесені до законодавства у 2023 році:
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України № 3494, який вніс зміни до деяких законодавчих актів щодо впорядкування надання та використання відпусток. Зокрема, були уточнені умови надання відпусток під час воєнного стану, а також визначено, що час перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Для детального ознайомлення з положеннями Закону України “Про відпустки” рекомендується звернутися до офіційного тексту документа на сайті Верховної Ради України.
