Закон Ома

Закон Ома описує взаємозв’язок між струмом, напругою та опором в електричних колах. Він був сформульований німецьким фізиком Георгом Симоном Омом в 1827 році.

Закон Ома можна записати за допомогою формули:

I=URI = \frac{U}{R}I=RU​

де:

• $I$ — сила струму (в амперах, A),

• $U$ — напруга (в вольтах, V),

• $R$ — опір (в омах, Ω).

Основні положення Закону Ома:

1. Напруга $U$ — це різниця потенціалів між двома точками в електричному колі.

2. Сила струму $I$ — це кількість заряджених частинок, які проходять через перетин провідника за одиницю часу.

3. Опір $R$ — це властивість матеріалу, що обмежує потік електричного струму.

Закон Ома можна застосувати тільки в умовах постійної температури та для провідників з постійним опором (лінійних матеріалів).

Інші варіанти запису Закону Ома:

Якщо потрібно знайти напругу чи опір, формулу можна переписати:

• Для напруги: $U=I\cdot R$

• Для опору: R=UIR = \frac{U}{I}R=IU​

Закон Ома є основою для розрахунку характеристик електричних кіл, використовується в розрахунках для визначення необхідних параметрів для електричних пристроїв та систем.