Займенник це

Займенник — це частина мови, яка вказує на особу, предмет або явище, але не називає їх конкретно, а лише замінює іменник або іншу частину мови. Займенники вказують на те, хто або що діє, або на кого чи що ми звертаємось, не уточнюючи імені чи назви.

Основні ознаки займенника

1. Заміщає іменник або іншу частину мови
   Займенники не називають предмети або явища конкретно, а замінюють їх. Вони використовуються для уникнення повторів і для полегшення мовлення:

   • Вона читає книгу. (Замість конкретної особи)

   • Це цікаво. (Замість конкретного предмета чи ідеї)

2. Не змінюється за родом, числом і відмінком
   Займенники узгоджуються з іменниками за родом, числом і відмінком, якщо вони заміняють їх:

   • Він (чоловічий рід) піде в магазин.

   • Вона (жіночий рід) читає книгу.

   • Ці (множина) люди допомогли мені.

3. Відповідає на питання
   Залежно від типу займенник може відповідати на різні питання:

   • Хто? — я, ти, він, вона (особові займенники).

   • Що? — це, цей, такий (вказівні займенники).

   • Чий? — мій, твой (присвійні займенники).

   • Кого? Що? — його, її, їх (зворотні займенники).

Типи займенників

1. Особові займенники

Ці займенники вказують на особу, що виконує дію або на об’єкт, на який спрямована дія:

• я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.

  Приклад:

  • Я йду в магазин.

  • Ти знаєш відповіді?

  • Вони приїхали вчора.

2. Присвійні займенники

Вказують на належність чогось комусь:

• мій, твой, його, її, наш, ваш, їхній.

  Приклад:

  • Це мій телефон.

  • Ось твої ключі.

3. Вказівні займенники

Ці займенники вказують на певні предмети або явища:

• цей, такий, той, цей самий, такі.

  Приклад:

  • Цей стіл дуже красивий.

  • Такий день прекрасний.

4. Питальні займенники

Використовуються для постановки питань:

• хто?, що?, який?, яка?, яке?, які?.

  Приклад:

  • Хто це зробив?

  • Що це за звук?

5. Відносні займенники

Відносні займенники використовуються для зв’язку частин складносурядного або складнопідрядного речення:

• хто, що, який, яка, яке, які.

  Приклад:

  • Це той хто мені допоміг.

  • Я прочитав книжку, яка була дуже цікава.

6. Заперечні займенники

Використовуються для заперечення:

• нікого, нічого, ніщо, ніде.

  Приклад:

  • Я нікому не говорив про це.

  • Там нічого не було.

7. Неозначені займенники

Ці займенники вказують на невизначені предмети або явища:

• хтось, щось, деякий, якийсь, будь-хто.

  Приклад:

  • Хтось телефонує.

  • Деякі люди люблять тварин.

8. Зворотні займенники

Вказують на те, що дія спрямована на самого себе:

• себе, своїй.

  Приклад:

  • Він подивився в дзеркало і побачив себе.

  • Вона захоплюється своєю роботою.

Форми займенників за відмінками

Займенники, як і іменники, змінюються за відмінками, і їх форма залежить від ролі, яку вони виконують у реченні.

1. Номінативний (називний):

   • я, ти, він, вона.

2. Родовий:

   • мене, тебе, нього, її.

3. Давальний:

   • мені, тобі, йому, їй.

4. Знахідний:

   • мене, тебе, його, її.

5. Орудний:

   • мною, тобою, ним, нею.

6. Місцевий:

   • мені, тебі, ньому, їй.

Вживання займенників у реченнях

1. Заміщення іменників:

   • Я не бачив цього фільму.

   • Він прийшов раніше за всіх.

2. Присвоявання:

   • Це мій ноутбук.

   • Твій брат працює з нами.

3. Вказівка на місце чи час:

   • Той будинок дуже старий.

   • Я хочу побачити цей фільм.

Займенник дозволяє уникати повторів, робить мовлення лаконічним і зручним для сприйняття. Залежно від контексту та ситуації займенники змінюють свою форму та функцію, що допомагає чітко виражати думку та зберігати різноманіття в мові.