Тигриця Даліла, яка була врятована з приватного екопарку в Харкові фото: КМДА
Їх звозили до Києва з тих регіонів, де йшли активні бойові дії, розповів директор
Київський зоопарк став справжнім прихистком для тварин, що постраждали від російської агресії або були вилучені з незаконного обігу. Як повідомив в інтерв’ю «Главкому» генеральний директор Київського зоопарку Кирило Трантін, установа прийняла майже 600 врятованих тварин.
Серед нових мешканців зоопарку є не лише ті, кого торкнулася війна. За словами Трантіна, у зоопарку, зокрема, є папуги, які були врятовані у 2022 році, їх поліція забрала у чорних торгівців тваринами.
«Ці птахи трохи відрізняються від наших, ми попереджаємо про це спеціальним знаком. У них – інша поведінка. Адаптація може сягати року, соціалізація – ще рік, створення нової родини – три роки. Ці папуги у нас якраз три роки, і зараз їм потрібен ще більший вольєр», – пояснює директор.
Однією з найдраматичніших історій є порятунок тигриці Даліли з приватного зоопарку Харкова у березні 2022 року. «Дуже важкий у неї був стан – стрес, забої, пошкодження. Відновлювалася вона близько року», – розповів Трантін. Для того, щоб забезпечити Далілі належні умови, у зоопарку навіть були змушені об’єднати двох інших тигрів, звільнивши вольєр для нової мешканки.
На жаль, умови утримання врятованих тварин поки що не відповідають європейським стандартам. «Ми зробили їм спочатку прості вольєри. Зараз робимо більші. Хоча загалом це вольєри не європейського зразка. Бо європейські – це ті, що мають загальну площу у 1200 «квадратів» і де живуть тільки дві мавпи. А це – пострадянські вольєри, вони мені не подобаються, але нам нема на що будувати та нема кому будувати, бо хлопці воюють», – поділився Кирило Трантін.
Директор зоопарку повідомив, що вони не займаються розмноженням тварин, якщо вони не є частиною спеціальних програм. Це стосується, зокрема, великих хижаків. «Крупні хижаки суворо обліковуються. Ми їх стерилізуємо. Приміром, левенята нікому не потрібні», – пояснив Трантін. Він додав, що хоча левенята дуже милі у перші місяці, доросла тварина потребує 7 кг м’яса щодня, окремого захищеного вольєра та гектара території – це європейська вимога.
Нагадаємо, у лютому Київському зоопарку сталася приємна подія – у пари гуанако, Ракель та Рікардо, народилося дитинча. Тварина отримала ім’я Санчо. Гуанако – це південноамериканські ссавці з родини верблюдових, які вважаються предками одомашнених лами і альпаки. Вони відомі своєю граціозністю та швидкістю. Вони живуть стадами та харчуються рослинною їжею.
Раніше повідомлялося, що 1 серпня 2024 року представники розвідки передали до Київського зоопарку двох совенят – тепер вони житимуть у спеціальному авіарії. А у сумському контактному зоопарку «Бабусине подвір’я» мешкає врятований українськими військовослужбовцями австралійський ему.
Читайте також:
- Затоплений зоопарк у Новій Каховці: деякі тварини змогли вижити (відео)
- Хто купає слона і що робити, коли у бегемота нема настрою? Ранкова прогулянка київським зоопарком
