На думку науковців, у давнину, ймовірно, відбулася низка “місячних викидів”.
Зараз у космосі плавають кілька шматків від Місяця / фото ua.depositphotos.com
Невеликий астероїд, виявлений поблизу Землі у серпні минулого року, ймовірно, потрапив у космос внаслідок того, що десятки тисяч років тому по поверхні Місяця було завдано якогось удару. Вчені припускають, що зафіксований уламок – своєрідний “міні-Місяць”.
Як пише The New York Times, восени космічний об’єкт розміром зі шкільний автобус, який отримав назву 2024 PT5, став відомий як новий “міні-Місяць” Землі. Торік астрономи поспішали його вивчити якомога детальніше, поки він знаходився досить близько від нашої планети. За даними видання, наразі група фахівців дійшла висновку: 2024 PT5 є фрагментом Місяця.
“Можливо, цей об’єкт був викинутий у космос внаслідок удару по місячній поверхні, який стався десятки тисяч років тому”, – сказано у публікації.
Відео дня
Як зазначається, це другий випадок, коли вчені пов’язують навколоземний об’єкт із Місяцем. Зокрема, у 2021 році вони зробили аналогічне припущення щодо походження іншого астероїда – 469219 Kamoʻoalewa. Таким чином, відкриття астрономів свідчать про те, що колись відбулася низка “місячних викидів”, про що донедавна було невідомо.
“Ми знали, що фрагменти Місяця можуть ховатися у таких навколоземних орбітах”, – зазначив провідний автор дослідження, дослідник Лоуелівської обсерваторії Тедді Карета.
У статті йдеться про те, що Земля часто стикається з астероїдами або метеороїдами, які можуть ставати її тимчасовими супутниками або “квазісупутниками”. Сучасні обсерваторії, такі як ATLAS (Asteroid Terrestrial-impact Last Alert System), призначені для виявлення таких об’єктів. Час для подібних досліджень дуже обмежений – такі “попутники” Землі залишаються в полі зору лише кілька тижнів чи місяців.
Зокрема, 2024 PT5 був вперше виявлений 7 серпня, вже 16 серпня команда Карети зафіксувала об’єкт за допомогою телескопа в Аризоні та інфрачервоного телескопа NASA на Гаваях.
Читайте також:
Понад 30 тисяч км/год: вчені виявили планету, яка має найбільшу в історії швидкість вітру
Деякі птахи “ховають” у своїх гніздах зміїні шкури: науковці дізналися несподівану причину
В Англії знайшли понад 1300 монет, похованих за часів правління імператора Нерона
Карета порівняв відображені світлові характеристики 2024 PT5 з місячними зразками, зібраними місіями “Аполлон” та радянськими автоматичними станціями. Дослідження показало, що склад астероїда збігається із силікатними місячними породами. Крім того, його траєкторія у формі “підкови” вказує на місцеве походження.
За словами професора Вішну Редді з університету Аризони, проведений аналіз переконливо доводить місячне походження 2024 PT5. Однак підтвердити цю гіпотезу не можна без фізичного зразка.
“Непрямі докази роблять місячний варіант найбільш логічним. Але поки ви не привезете зразок, неможливо точно сказати, що це шматок Місяця”, – сказав він.
Зазначається, що наразі немає планів щодо відбору фрагментів 2024 PT5 для досліджень на Землі. Проте, Китай розробляє місію Tianwen-2, щоб зібрати зразки об’єкта 469219 Kamoʻoalewa.
Водночас астроном Рауль де ла Фуенте Маркос із Мадридського університету назвав його “переконливим доказом” місячного походження об’єкта. Його власне дослідження, яке буде опубліковано найближчим часом, виявило ще один можливий фрагмент Місяця – астероїд 2022NX1.
Наголошується, що ці знахідки допомагають краще зрозуміти процеси, що формують місячні породи, і викликають інтерес людей до “міні-Місяців”, які не становлять загрози для Землі.
Інші наукові новини
Нагадаємо, у квітні 2024 року під час обльоту Гренландії науковці NASA виявили величезну мережу тунелів, які були сховані під 30 метрами льоду. За даними Interesting Engineering, виявилось, це була надсекретна військова база США, яку побудували в розпал холодної війни. Також там зберігали ядерні ракети в арктичних тунелях.
Зараз це покинута реліквія, переповнена небезпечними відходами, замкнена в льодах, але не обов’язково поза небезпекою. З таненням льодів Гренландії примари табору “Сенчурі” можуть незабаром вийти на поверхню, загрожуючи як довкіллю, так і міжнародним відносинам.