Alsodes vittatus зник з наукових записів, його точне місцезнаходження було приховано часом і мінливостями історії.
Вчені з’ясували, що жаба, яку вважали вимерлою, насправді жива / скріншот
У віддалених рідгір’ях чилійських Анд вчені знову знайшли невловиму амфібію Alsodes vittatus. Вони вважали, що ця тварина зникла з лиця Землі 130 років тому.
Як пише у своєму матеріалі на Forbes, американський еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс написав, що це можна порівняти з науковим проривом. Вчений поділився, що ранні дослідники володіли лише мізерними даними про цю невловиму жабу. Однак сучасні вчені досягли більших результатів і задокументували жабу в набагато чіткіших деталях.
Треверс пояснив, що повторне відкриття Alsodes vittatus не тільки відроджує надію на виживання виду, а й викликає нові дискусії щодо збереження амфібій і багатого, але крихкого біорізноманіття Південної Америки.
Відео дня
Відстеження походження цієї невловимої жаби
Alsodes vittatus, представника сімейства Alsodidae, вперше було відкрито науковій спільноті 1893 року французьким ентомологом Філібером Жерменом. Ці ранні зразки пізніше потрапили до рук Родульфо Амандо Філіппі, піонера-натураліста, який описав цей вид 1902 року.
Відома своєю відмітною жовтою смугою на хребті – особливістю, яка дала виду його назву – ця маленька жаба була спочатку спіймана в чилійському регіоні Ла-Арауканія. У цьому регіоні суворий андійський ландшафт з лісами помірного поясу і звивистими струмками. Таке середовище проживання стало ідеальним для амфібії, унікально пристосованої до високогірних, прохолодних і кам’янистих місць існування.
Ранні записи, хоча й мізерні, натякали на вид з обмеженим географічним поширенням і спеціалізованою екологічною нішею – фактори, які згодом ускладнили повторне відкриття і зусилля зі збереження.
Попри свої захопливі особливості та інтригуюче походження, Alsodes vittatus зник із наукових записів, його точне місцезнаходження було приховане часом і мінливими перипетіями історії.
Століття невловимості
У період із середини 1990-х до початку 2000-х років дослідники прочісували ймовірні місця проживання виду, але без успіху.
Основна проблема полягала в неточних історичних записах – оригінальні нотатки Філібера Жермена містили лише неясний опис місця проживання. Це було схоже на пошук голки в копиці сіна, і відсутність точності надзвичайно ускладнювала цілеспрямовані пошуки у великому, постійно мінливому ландшафті.
Подальші зусилля були ускладнені динамічною природою екосистеми Анд. Зміни середовища проживання внаслідок діяльності людини, такі як вирубка лісів для сільського та лісового господарства, ще більше приховали природний ареал виду. Крім того, вчені підозрювали, що кліматичні зміни протягом десятиліть могли змістити або фрагментувати делікатну екологічну нішу, де ця жаба колись прижилася.
Повторне відкриття
Прорив, нарешті, стався після серії методичних польових досліджень, проведених у 2023 і 2024 роках. Дослідники успішно зуміли простежити кроки, задокументовані в історичних записах. Таким чином вони змогли звузити коло потенційних місць проживання. Їхня наполегливість була винагороджена, коли дві окремі популяції Alsodes vittatus були нарешті виявлені в басейнах річок Лолко і Порталес.
Це повторне відкриття, яке є монументальним не тільки для герпетологів, а й для ширшої галузі збереження біорізноманіття. Відкриття дає змогу провести перше всебічне біологічне та екологічне дослідження виду, оповитого таємницею понад століття.