25% опитаних респондентів вважає, що готувати їжу має жінка: що відомо про гендерну дискримінацію в Україні?

25% опитаних респондентів вважає, що готувати їжу має жінка: що відомо про гендерну дискримінацію в Україні?
159418 ПЕРЕГЛЯДІВ

Готувати їсти, прибирати в хаті, мити посуд, прати одяг та ще й дітей виховувати в Україні вважається обов'язком жінки. Тоді, як чоловік — голова сім'ї, годувальник. Він має заробляти гроші, організовувати сімейний бюджет. Такі тенденції прослідковуються чи не в кожній українській родині.
Так, 27-28 лютого 2021 року Соціологічна група "Рейтинг" провела опитування щодо "жіночих", " чоловічих" та спільних обов'язків серед 1500 респондентів по всій території України, крім тимчасово окупованих. За даними опитування готувати їжу має лише жінка - 25%, частіше жінка - 39%, 32% - порівно і тільки 2% опитаних респондентів вважають, що частіше це мають робити чоловіки. Голова сім'ї чоловік — вирішили 15% опитаних, тоді як жінка - 4%. Проте, 63% вважають, що головування має бути розподілено в сім'ї порівно. Також додамо, що ініціатором сексуальних стосунків в родині виступає чоловік. Цей відсоток становить - 32. Частіше жінки - 5%.
Згідно з законодавством в Україні не існує чоловічих та жіночих обов'язків. Вони мають рівні права. Але практика показує інше. Права жінок принижуються. Часто жінку в декреті не хочуть брати на роботу, тому що за вибудуваними стереотипами, вона повинна виховувати дітей. То що ж таке гендерна нерівність, що не варто вважати за дискримінацію, як українська влада долає розрив між оплатою праці жінок та чоловіків і куди все ж таки звертатися по допомогу у випадку дискримінації за статтю, читайте в нашому матеріалі.
Гендерна дискримінація — це випадок, коли особу чи групу осіб обмежують в правах та свободах, зазначених в Законі України " Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні ". Звичайно, це не стосується ситуації, коли такі обмеження допустити правомірними діями.
Згідно з законодавством чоловіки та жінки мають рівні права щодо влаштування на роботу, кар'єрного росту. Крім того, законодавство зазначає норми, які не передбачають гендерну дискримінацію. Мова йде про підтримку та захист жінок в природних її функціях: вагітність, народження, виховування дітей та грудне вигодовування. Також законом передбачена військова служба чоловіків, різниця в пенсійному віці між жінками та чоловіками згідно з фізичною силою кожного, вимоги охорони праці пов'язані з репродуктивним здоров'ям та позитивні зрушення в гендерній нерівності (додаткові можливості чоловіків та жінок).
Гендерна дискримінація є пряма та непряма. Пряма — це коли, наприклад, роботодавець приймає на роботу лише чоловіків, обґрунтовуючи свої дії тим, що розглядає резюме виключно зі сторони чоловічої статі у зв'язку з виконанням специфічної роботи.
Непряму дискримінацію часто можна зустріти в політиці. Ця форма дискримінації за статтю гальмує кар'єрний ріст однієї статі до іншої. Як наслідок, набагато більше жінок/чоловіків в тій чи іншій професії.
Хоча варто зазначити й позитивну динаміку в цьому випадку. Так, українській владі вдалося зменшити розрив в оплаті праці чоловіків та жінок. У 2020 році цей відсоток становив 20,4%, тоді як у 2017 - 21,2%.
Також за словами Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової 40% жінок займають керівні посади. Такий результат став можливим завдяки гендерним квотам та скороченню гендерної нерівності у всіх сферах життєдіяльності. Також у 2021 році вже прийняли другий національний план "Жінки, мир, безпека" до 2025 року.
Якщо ж жінка/чоловік були/є дискриміновані за статтю, вони можуть звернутися по допомогу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за електронною поштою hotline@ombudsman.gov.ua.
Також в Україні діє громадська організація "Ла Страда". Остання протидіє гендерній дискримінації та домашньому насиллю. Звернутися по допомогу можна за номером телефону 0 800 500 335. У випадку вчинення адміністративного, кримінального правопорушення стосовно особи, остання може звернутися до поліції, зателефонувавши 102.
До того ж чоловік/жінка може звернутися до суду, аби відшкодувати матеріалу та моральну шкоду, нанесену внаслідок гендерної дискримінації. Також центр безоплатної вторинної правової допомоги може проконсультувати та надати захист потерпілій особі.

COPYRIGHT POLITICA.COM.UA

Мої відео