Ігор Мізрах: ДП "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" стало розплідником збагачення на крові. Для чого Інститут військової прокуратури, якщо кримінал залишається безнаказаним

Ігор Мізрах:  ДП "ЖИТОМИРСЬКИЙ БРОНЕТАНКОВИЙ ЗАВОД" стало розплідником збагачення на крові. Для чого Інститут військової прокуратури, якщо кримінал залишається безнаказаним
2101 ПЕРЕГЛЯДІВ

Продовжуючи тему розслідувань корупції та незаконного збагачення в сфері оборонно-промислового комплексу стикнувся, в прямому сенсі, із катастрофою. Довгий час вважав, що в житті вже не трапляться речі чи події, які зможуть мене здивувати, але інформація з якою стикнувся привела мене в стан великого потрясіння.

Цей довготривалий ефект заціпеніння спричинило Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод». Факти з якими стикнувся були шокуючими, адже свідчили, що це ніщо інше, як величезний розплідник «безхребетних», які під час війни обкрадають військо та несуть прямий вплив на зниження обороноздатності України.

Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ: 07620094) спеціалізується на капітальному ремонті та модернізації бронетанкового озброєння та техніки:  БМП-1 та БМП-1М, БМП-2 та БМП-2К, БМД-1, БМД-2, ГМ-575, ГМ-568, ГМ-578, БРЕМ-2, БТР-50ПК,БТР-Д, БРДМ-2. Також виконує капітальний ремонт окремих агрегатів та вузлів зазначеної техніки, зокрема дизельних двигунів УТД-20, 5Д20-240, В-2 та В-6, В2-500, В-55, ЯМЗ-236/238/240.

Із 20.02.2012 року підпорядковано державному концерну «Укроборонпром», а до того було в управлінні Міністерства оборони України. Управляє ним Громов Сергій Анатолійович, а знаходиться за адресою Житомирська обл., Житомирський р-н, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 1. Потужне і вкрай потрібне нашій державі підприємство має змогу оперувати колосальними сумами коштів. Та, нажаль, так вже в Україні повелось, що підприємства такого формату стають подразниками для корупціонерів і шахраїв. І не виключенням, а скоріше першим у списку є ця «мрія» для злочинців, про що й свідчить безпрецедентна кількість кримінальних проваджень якими обгорнуте дане ДП.

Нижче наведу кілька прикладів відкритих справ, а після розкрию факти колосального грабунку, що й досі практично є недоторканим і не оприлюдненим. Також постараюсь розкрити сутність такої ситуації і чому з нею не боряться.

Найперше ще раз підкреслюю, кримінальних справ там тьма, і вибираючи приклади голова ходила обертом, та все ж… Однією із пікантних, і таких що залишились під знаком питання є справа № 466/1530/16-к, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014060360000146 від 27.10.2014 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205 КК України. Цим розслідуванням займався старший слідчий СВ слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України. Він встановив, що 23.06.2014 року між ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ТОВ «Укрвагонремтранс» (м. Київ, вул. Андрющенка, 4-Б, приміщення 91А) був укладений договір №82, згідно якого товариство мало здійснити постачання запасних частин та комплектуючих до бронетанкової техніки. В ході розслідування було встановлено, що дана домовленість несла явні ознаки фіктивності. Та кінцевий результат залишився без застосування жодних мір покарання.

Дмитро Пономаренко

Ще одним кричущим фактом розкрадання державних коштів є Справа № 296/5718/15-к, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015060360000135 від 23 квітня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 205 КК України. Так, ДП «Житомирський бронетанковий завод» 01.12.2014 уклав з ТОВ «Торгівельна компанія «ЧАЙКА» договір купівлі-продажу ремонтного обладнання, відповідно до якого на завод упродовж грудня 2014 року мало б бути поставлено чотири блоки БУ-25 2с загальною вартістю 460 тис. грн.  ТОВ «ТК «Чайка» у цій афері використав прокладку «Брон Плюс», яке відповідно до матеріалів правоохоронних органів має ознаки фіктивності, оскільки за вказаною юридичною адресою відсутнє, має статутний фонд лише 1000 грн., засновник, керівник та головний бухгалтер в одній особі. Цікавим фактом також є, що в період оформлення податкової накладної на продаж підприємству ТОВ «Торгівельна Компанія «Чайка» приладів військового призначення (Блок БУ-25 2с), а саме в грудні 2014 року, згідно податкових накладних, така послуга ТОВ «Брон Плюс» не надавалася. От і ще один випадок безпрецедентного розкрадання державних коштів, і таких за участі  ДП «Житомирський бронетанковий завод» є не мало.

Провівши ретельний аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень можна констатувати, що більше як 90% справ з масштабних розкрадань залишились безнаказаними. Але це не головна фішка даного ДП, адже в ході розслідування було встановлено, що каральні вироки все ж були. Але ці дії проводились здебільшого до простих роботяг. Так, згідно справи № 278/1489/17 було засуджено двох слюсарів які здійснили крадіжку чорних металів. Також, свій обвинувачуваний акт(  № 278/1023/16-к) отримав і  уродженець м. Магдебург, Німеччина, що є працівником ДП «Житомирський бронетанковий завод», який наніс іншій особі легкі тілесні ушкодження у вигляді двох синців на обличчі. Ще один вирок(№295/11766/16-к) отримано було працівником даного ДП, який вчинив крадіжку мобільного телефону вартістю 400грн у свого знайомого. Як бачимо дуже цікава ситуація: за великі злочини відпускають, а за менш значні карають.

Звісно, перед законом всі рівні, та не в ситуаціях пов’язаних із  ДП «Житомирський бронетанковий завод». Тут варто підкреслити, що Інститут військової прокуратури є бездіяльним по відношенню до злочинців які вчиняють важкі кримінальні злочини. Складається враження, що Матіос просто не знає, чим і як повинна займатись військова прокуратура. Більше того, можна сказати  що цій структурі  дуже не повезло з керівником.

Анатолій Матіос

Вході тривалого розслідування я вийшов на слід ще однієї колосальної афери, яка залишилась поза увагою правоохоронних органів. Схема стандартна – відмивання коштів у великих обсягах. Можливо б і пропустив її повз себе, та у ході розлідування сплила надзвичайно неординарна особистість, яку неодноразово пов’язували із гучними справами, та про неї згодом. Наскільки мені стало відомо:  22.12.2017 та 27.12.2017 ДП «Житомирський бронетанковий завод» уклав два договори із ТОВ «Промислові оборонні технології» (ЄДРПОУ 41610959) згідно яких останнє – зобов’язувалось поставляти запчастини спеціального військового призначення для ремонту та модернізації бойової техніки. Та розглянувши ТОВ Промислові оборонні технології під мікроскопом я схилився до думки, що дана фірма може надавати послуги фіктивного характеру. А отже, оплата згідно даних домовленостей явно не гарантувала фактичне надходження товару. Крім того, звернувшись за коментарями до ДП «Житомирський бронетанковий завод» був «м’яко кажучи» відправлений за поясненнями в інше місце, а у ТОВ Промислові оборонні технології «автовідповідач» взагалі не розумів що я в них хочу. В результаті —  це ще більше спонукало дізнатись правду, яка до речі, практично була перед очима.

Керував ДП на той час раніше засуджений ч.1 ст.336 Кримінального кодексу України Мосін Михайло Сергійович, і як всі розуміють – великі операції без нього не могли відбуватись. Крім того, дана особа покинула ДП «Житомирський бронетанковий завод» явно не без ще одного «гріха». Згідно даних ЄРДР, кримінальне провадження за №42018060360000034 було відкрито за фактом незаконного збагачення за рахунок державного бюджету на суму 306,1 тисяч грн. Ці кошти були отримані у якості відшкодування ПДВ за проведені фіктивні операції по закупівлі запчастин та електронних приладів до військової техніки. Все це він провернув за допомогою ТОВ «Завод «Гідропрогрес», яке, до речі від 25.07.2017 року визнано фіктивним…

Згідно вказаних договорів ДП «Житомирський бронетанковий завод» перерахував постачальну більше як 400тис.грн., а товару не існувало, адже згідно податкових документів —  ТОВ Промислові оборонні технології жодних операцій не декларувало. Виходить, що ТОВ продало товар якого не мало в наявності , а ДП на чолі із Мосіним його купило! Що ще більше потрібно доводити?!

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМИСЛОВО ОБОРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ» належить Пономаренку Дмитру Валерійовичу (90%) і Ліхітінову Михайлу Олександровичу (10%), зареєстроване за адресою м.Київ, Шевченківський район, вулиця ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 13/2Б, статутний капітал – 1000грн. Також у керівництві числився  Корнієвський Олександр Олександрович. Дані особи вже неодноразово спливали у брудних справах. Так, Дмитро Пономаренко при Ющенкові-Тимошенко був  директором ДП «Прогресс», дочірної кампанії  «Укрспецекспорт». На цій посаді вів нашумівший «пакистанський контракт»,  у 2011 році був звинувачений у відмиванні 5-ти мільйонів доларів, але отримав за це доволі м’яке покарання – 5 років умовно, якщо іронічно , то по мільйону за рік. Також, ходить інформація, що Дмитро Пономаренко разом із своїм партнером по фіктивним фірмам Олександром Корнієвським (колишнім бійцем «Айдару») під час війни  на Сході налагодили поставки зброї із зони баєвих дій на терени цілої держави.

Як бачимо, що персонажі і покупців, і продавців є доволі колоритними особистостями, які мають стаж у проведеннях різного роду афер. Та якщо, із їхньої сторони все зрозуміло, то давайте розберемось чому їхня діяльність є безнаказаною!!!

Найперше слід підкреслити, що наші правоохоронні органи коли мова йде про отримання «лаврів» героїв – б’ються одне наперед одного, а коли потрібно відповідати – то зі швидкістю світла перекидають вину на іншого. На мою думку: із злочинами подібними(з цим також), що зробили ДП «Житомирський бронетанковий завод» на чолі із Михайлом Мосіним  і «ТОВ Промислові оборонні технології» з власником Дмитром Пономаренком мала б боротись Військова Прокуратура. Зазначаю: «мала б», но цього не робить, а причин може бути багато – це  наприклад: і просто некомпетентність керівництва, і корупційна складова, і навіть банальна халатність, і.т.д. Вважаю, що Анатолій Матіос не справився із задачами які має виконувати, більше того – він не відповідає займаній посаді. Для мене Анатолій Матіос за 5 років перебування в посаді так і не став, фахівцем у галузі військової юстиції. І взагалі, притримуюсь думки, що Інститут військової прокуратури краще розформувати. Тоді ж хто має перебрати їхні повноваження?! – На мою думку – ДБР, але це вже інша історія…

Автор: Ігор Мізрах, журналіст, політичний експерт

Теги: Ігор Мізрах,Дмитро Пономаренко,Анатолій Матіос,Житомирський бронетанковий завод,Мосін Михайло Сергійович
Автор: admin.politica.com.ua

COPYRIGHT POLITICA.COM.UA

Мої відео