Як “реформатори” отримують посади та як “вбудовуються” в корумповану систему

  			Як “реформатори” отримують посади та як “вбудовуються” в корумповану систему
170541 ПЕРЕГЛЯДІВ

Очікування українців щодо позитивних змін у державі, а відтак і покращення рівня життя розбивається кожного дня об реальність, не залишаючи жодної надії на зростання добробуту. І це особливо гостро відчувається саме в соціальній сфері, в якій замість аудиту соціальних послуг, їх модернізації та вироблення нових соціальних стандартів, звичайний українець отримує “імітацію реформ” та створення ілюзії бурхливої діяльності “новими реформаторами”, а також нахабне просування на найвищі посади в державі “потрібних людей”. І, як кажуть легким помахом рук, так звані “реформатори” використовують ті самі старі методи в особистих своїх цілях, прикриваючись прагненням змін в Україні. Одним із таких часто використовуваних способів призначення на посаду “потрібної” людини є призначення не через відкритий та прозорий конкурс, як це декларувалось новою владою, а проведення реорганізації органу та введення нової потрібної посади. 

Яскравим прикладом як така “схема” працює є призначення 25 липня 2019 року на посаду директора Державної служби зайнятості Ольги Макогон. Як це було реалізовано? Все дуже просто — Державну службу зайнятості перейменували в Державний центр зайнятості і без будь-якого конкурсу пані Макогон була призначена “старою владою” на цю посаду. Не дивлячись на те, що процедура відбору для роботи в Службі зайнятості передбачає проходження конкурсу на всі посади. 

Ольга Макогон, директор Державного центру зайнятості

Досить цікавою є стрімка кар’єра пані Макогон. З офіційної інформації на сайті уже перейменованого Державного центру зайнятості ми можемо побачити її феєричний кар’єрний зліт. Працюючи всього-на-всього на посаді юрисконсульта та начальника юридичного відділу в приватному секторі, а після цього займаючись підприємницькою діяльністю (незрозуміло якою, оскільки не вказано), вона стає проектним менеджером Офісу реформ Кабінету Міністрів України та опікувалася реформою ринку праці. Репрезентативний приклад кого і як беруть в так звані “команди реформ”? Виникає логічне питання, яке відношення пані Макогон має до реформування ринку праці? З огляду на її освіту та попередній досвід роботи, вона в цьому аж ніяк не експерт. Як вона може  займатись вкрай важливим питанням реформою ринку праці на національному рівні? 

І пропрацювавши на цій посаді лише 1 рік та 8 місяців, вона стає заступником Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату). Цікаво, за які такі здобутки та напрацювання? Що саме було роздроблено та успішно впроваджено на національному рівні, щоб суттєво покращити ринок праці України?  

Але стрімкий зліт кар’єри тільки набирає обертів — вже через чотири місяці Ольга Макогон стає виконувачем обов’язків Голови Державної служби зайнятості (Центрального апарату). А через три місяці після цього як раз і провертається схема із перейменування Служби і пані Макогон “стара влада” призначає на посаду директора Державного центру зайнятості. 

Тобто на наших з вами очах, людина, яка працювала лише на посаді юрисконсульта та керівником юридичного відділу, не маючи досвіду, ані в державному секторі, ані управління великими колективами чи їх трансформації (управління змінами), не кажучи вже про досвід управління великими бюджетами та маючи здобутки у сфері зайнятості. Всього за шість місяців роботи в Службі стає керівником Державної служби зайнятості, яка є розпорядником державних коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 14 млрд. 726,6 млн. грн (2019 рік). Проєкт бюджету Фонду на 2020 рік збалансований: доходи Фонду становитимуть 15,8 млрд грн, видатки – 15,6 млрд гривень. На реалізацію активних програм сприяння зайнятості передбачено спрямувати 1,2 млрд гривень, торік ці витрати становили 734 млн гривень.

Давайте подивимось, які ж “напрацювання” вже реалізовані “реформаторкою” Ольгою Макогон. Найбільшим досягненням, яке декларує пані Макогон, є введення інститутів так званих кар’єрних радників та консультантів роботодавців. Які, по суті, в Службі завжди були, проте мали іншу назву — консультант з профорієнтації та спеціаліст по роботі з роботодавцями. Іншим здобутком, який активно просувається в інформаційному просторі, є так званий Освітній портал Державної служби зайнятості. З розвитку “soft skills”(м’яких навичок). Якщо подивитись в загальному виглядає сучасно, але яке наповнення цього ресурсу. Декларується, що це найбільша база можливостей, тільки от яких? Для того, щоб навчати онлайн безробітних потрібно хоча б мати перспективний прогноз ринку праці та зайнятості населення в розрізі різних секторів та регіонів України на найближчих 5-10 років, якого у нас в державі, на жаль, немає і дане питання навіть не піднімається на національному рівні. Для того, щоб навчати безробітних тай ще й через онлайн платформу, має бути дві базові умови. Перше, навички, які отримують безробітні мають бути актуальними не на сьогодні, а як мінімум на 10 років, щоб безробітний був затребуваний на ринку праці після проходження такого навчання і його не потрібно було через кілька років знову навчати чи працевлаштовувати повторно. А, по-друге, безробітній має доступ до інтернету, онлайн платформа відрізає можливості для українців, які проживають у сільській місцевості, де якраз безробіття є більш поширене порівняно з містами. 

Питання зайнятості та реформи ринку праці є одними з ключових у державі, адже саме працююча людина створює блага. В Україні вкрай гостра ситуація з дефіцитом робочої сили, масовим відтоком робочої сили на роботу за кордон, значним дисбалансом у кількості зайнятих між міським та сільським населенням, низьким рівнем продуктивності праці, а отже, і оплати праці. Державну Службу зайнятості очолює людина, яка далека від реальних проблем ринку праці. За шість місяців роботи головою Державного центру зайнятості нею не було зроблено жодного системного підходу до модернізації служби та реформування ринку праці. Ефективність роботи Служби визначається рядом зрозумілих економічних показників: зниженням рівня безробіття та скороченням відтоку трудових мігрантів, зростанням зайнятості в сільській місцевості, зростанням продуктивності праці та рівня оплати праці, що, на жаль, за останні шість місяців має не позитивну, а навпаки негативну динаміку. А реформування Служби зводиться до точкових дій,  далеко несистемних, які жодним чином не впливають на вирішення реальних проблем ринку праці та зайнятості в Україні. 

Відмінною рисою сучасних “реформаторів” є далеко не пошук корінних проблем, системного підходу до їх вирішення, а формування інформаційної компанії значний популізм та формування так званого іміджу “реформатора” в соціальних мережах. Ілюстрацією цього є оплата Державною службою зайнятості 80,92 тис. грн. ФОП Панченко Жанні Олегівні за консультаційні послуги з проведення та організації тренінгу на тему: «Стратегічні комунікації державної служби зайнятості: розробка та імплементація комунікаційної стратегії». Не за консультації експертів ринку праці з його реформування, а як краще себе самопрезентувати в тому числі у соцмережах. Чим якраз і активно займається пані Макогон. 

Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, зокрема і навчальних закладів, які мають відповідний кадровий потенціал і здійснюють науково-аналітичне супроводження державної політики зайнятості. При цьому, відповідно до відкритих даних, виявляється, що неодноразово здійснювались непрозорі видатки високого ступеня ризику, які теж викликають не менше питань. 

Наглядний приклад розпорядження коштами Служби є те, що у 2019 році, за період роботи Ольги Макогон, лише центральним апаратом було закуплено серверного обладнання та систем сховища даних на 8,8 млн. грн. 

49,92 тис. грн. – оплата ЮО ТОВ «Екзекьютів серч Юкрейн» за консультаційні послуги з питань налагодження співпраці Державної служби зайнятості з приватними кадровими агентствами. Тобто для того, щоб просто взяти контакти приватних кадрових агенцій та з ними зв’язатись по телефону для вирішення необхідних питань, потрібно платити посереднику майже 50 тис грн? 

Ще одним платежем, який викликає питання, є оплата  53,76 тис. грн. ФОП Журавльовій-Лазаренко Ірині Анатоліївні за послуги з організації та навчального курсу на тему: «Рекрутинг 3.0.». Служба залучає консультантів з приватного сектору, щоб вони розказали як відбувається підбір у приватному секторі, хоча це докорінно не змінює підхід роботи Служби з безробітними. Цю інформацію можна отримати з відкритих джерел, не обов’язково оплачуючи послуги посередників. 

У червні 2019 року, в умовах зміни влади та невизначеності стратегічних напрямів діяльності Кабінету Міністрів України (відповідна Стратегія діяльності КМУ була затверджена лише у вересні 2019 року), проводиться Стратегічна сесія «Формування нової екосистеми в ринку праці», на якій «визначено стратегічні та операційні цілі на наступні три роки». Очевидно, що діяльність Служби здійснюється в рамках загальної стратегії діяльності Уряду у відповідній сфері і не може їй суперечити. Чи Служба діє не в межах цілей діяльності Уряду? 

Наостанок варто зазначити, що яку б комунікативну політику не реалізовували “реформатори”, реальний стан справ, рівень життя в країні ілюструє їх діяльність. І вочевидь час гри в “реформи” добігає кінця. В суспільстві є реальний запит на докорінну зміну системи управління держави та вкрай гострий запит на професіоналів у кожній сфері. Державна служба зайнятості потребує реального аудиту справ, визначення точок росту та розвитку, ліквідації зайвих функцій та введення нових у відповідності до запиту ринку праці та викликів сучасного світу. А діяльність таких “реформаторів” як Ольга Макогон має зацікавити правоохоронні органи від того, як вона була призначена на посаду до того, як розпоряджаються коштами Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, оскільки оцінку діяльності пані Макогон суспільство вже відчуло зростанням безробіття до 15%. 

COPYRIGHT POLITICA.COM.UA