Як пиляють бюджет луганського «енергоострова»

Наприкінці липня міністр енергетики Ігор Насалик підсунув прем’єр-міністру на підпис проект урядової постанови «Про запобігання надзвичайній ситуації в Луганській області» (копія є у розпорядженні «Наших грошей»). Йдеться про те,...

Наприкінці липня міністр енергетики Ігор Насалик підсунув прем’єр-міністру на підпис проект урядової постанови «Про запобігання надзвичайній ситуації в Луганській області» (копія є у розпорядженні «Наших грошей»).

Йдеться про те, що українська частина Луганщини може у будь-який момент залишитись без світла, яке там виробляє виключно Луганська ТЕС із групи ДТЕК. Після того, як Рінат Ахметов не злив свій «Оппоблок» у кремлівську «Оппоплатформу» Медведчука-Бойка, розлючена Росія перекрила поставки вугілля на цю ТЕС. А оскільки Україна так і не проклала залізничну колію, щоби підвозити антрацит на Луганську ТЕС зі своєї території, то там довелось палити газ. А він набагато дорожчий від вугілля. Тому й електроенергія з нього набагато дорожча.

Насалик пропонує вихід у зниженні ціни газу для ДТЕК Луганська ТЕС: «Нафтогаз» має продавати паливо по 2 895 грн. за тисячу кубів (без ПДВ та тарифів на транспортування та розподіл). Це майже удвічі дешевше від актуального прейскуранту «Нафтогазу» в 5 204 грн. Тобто державі пропонують націоналізувати збитки, які могли б лягти на ДТЕК.

Досить контроверсійна пропозиція – допомогти луганчанам через дотування бізнесу олігарха. Щоб не потрапити у таку пастку, держава вже давно мала розробити обхідні шляхи доставки електроенергії з материка на «луганський енергоострів». Але єдиний відомий такий проект під дахом «Укренерго» саботували і перетворили у «маржинальну» годівничку.

Йдеться про будівництво Кремінської підстанції в Луганській області.

Якщо по-простому, «Укренерго» має побудувати там нову підстанцію. Вона повинна виконати функцію великого подовжувача на кілька розеток, увімкнутого в енергосистему «материкової» України і закинутого на територію Луганщини.

«Укренерго» ще у 2016 році оголосило тендер на будівництво підстанції «Кремінська», на яку мали затягнути повітряні лінії 500 кВ Донбаська-Донська та 220 кВ Кремінська-Ювілейна. Очікувана вартість торгів становила 1,08 млрд грн(тут і далі всі ціни будуть вказані без ПДВ). Чверть цієї суми припадала на елегазові розподільчі перемикачі КРПЕ 500 кВ і КРПЕ 220 кВ виробництва корпорації «Hyosung» (Корея).

А тепер слідкуйте за руками.

У травні 2017 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» («КЕБК») виграла цей тендер. Замовник був дуже вибагливий – викинув одного з учасників «Будівельний холдинг «Шевченківський» за те, що він мав лише 14 років досвіду постачання КРПЕ 500кВ замість необхідних «Укренерго» саме 15 років.

Однак коли дійшло до оформлення угоди з переможцем, то такої вимогливості вже не було – в початковій угоді з «КЕБК» ціну корейського обладнання взагалі не опублікували.

У січні 2018 року «Укрнерего» нарешті показало в додатковій угоді ці ціни (вказуємо доларові еквіваленти по курсу):

Тендерна ціна, січень 2018, (курс 28,84)
КРПЕ 500 кВ $5,85 млн168,61 млн грн.
КРПЕ 220 кВ $3,15 млн90,79 млн грн.

У травні-червні 2018 року ці перемикачі нарешті фізично перетнули митний кордон України. За даними джерела «Наших грошей» у фіскальній службі, вони розмитнювались за дещо нижчою ціною, ніж у тендерній угоді:

Тендерна ціна, січень 2018 (курс 28,84) Постачальник «Mewako»-покупець «СВС-Дніпро», Митниця, травень-червень 2018 (курс 26,30)
КРПЕ 500 кВ $5,85 млн168,61 млн грн. $4,97 млн
КРПЕ 220 кВ $3,15 млн90,79 млн грн. $3,07 млн

Відмітимо, що корейські перемикачі ввозились в Україну за контрактом між німецькою фірмою «Mewako GmbH» та українською ПрАТ «СВС-Дніпро». А не по угоді між виробником «Hyosung» і тендерним підрядником «КЕБК».

І ось нарешті настав травень 2019 року, коли «Укренерго» і «КЕБК» уклали чергову додаткову угоду про підйом ціни на перемикачі:

Тендерна ціна, січень 2018 (курс 28,84) «Mewako»-«СВС-Дніпро»,, Митниця, травень-червень 2018 (курс 26,30) Тендерна ціна від «КЕБК», травень 2019(курс 26,48)
КРПЕ 500 кВ $5,85 млн168,61 млн грн. $4,97 млн $7,05 млн186,66 млн грн.
КРПЕ 220 кВ $3,15 млн90,79 млн грн. $3,07 млн $3,76 млн99,79 млн грн.

Таким чином, дорогою від митниці до тендеру розподільчі пристрої набрали додаткової «державної ваги» у розмірі $2,77 млн. І це ми ще не знаємо, як змінювалась ціна між корейським виробником і німецькою «прокладкою», тобто скільки коштів залишилось одразу на закордонних рахунках. Але ми принаймні бачимо «дельту» між тендерним переможцем і пов’язаним імпортером, адже «СВС-Дніпро» є засновником «Київської енергетичної будівельної компанії».

«Hyosung»-«Mewako» Тендерна ціна, січень 2018 (курс 28,84) «Mewako»-«СВС». Митниця, травень-червень 2018 (курс 26,30) Тендерна ціна від «КЕБК», травень 2019 (курс 26,48) «СВС»-«КЕБК», дельта
КРПЕ 500 кВ ? $5,85 млн168,61 млн грн. $4,97 млн $7,05 млн186,66 млн грн. $2,08 млн
КРПЕ 220 кВ ? $3,15 млн90,79 млн грн. $3,07 млн $3,76 млн99,79 млн грн. $0,69 млн

Керівником «СВС-Дніпро» є Микола Кравченко, який раніше очолював департамент капітального будівництва та реконструкції ПАТ «Київенерго» із групи «ДТЕК» Ріната Ахметова та працював у Мінпаливенергетики під керівництвом Івана Плачкова, котрий наразі очолює наглядову раду ДТЕКівського «Київенерго».

Ми не будемо переповідати чутки про зв’язок тендерних успіхів «КЕБК» за часів Порошенка з куратором енергетичної галузі Ігорем Кононенком. Та про вплив останнього на «Укренерго» Всеволода Ковальчука, у якого теж великий бекграунд в тендерах держкомпанії. Зрештою, у нашій історії це не так важливо.

Значно важливішим є те, що у первинно оголошеному тендері підстанцію «Кремінська» планували збудувати ще у 2018 році. Але замість того замовник і підрядник півтора десятки разів укладали додаткові угоди, зокрема про підняття цін (вартість угоди зрештою виросла з 1,06 млрд грн. до 1,11 млрд грн.). А підстанція досі так і не добудована!

В угоді передбачались і штрафні 0,1% пені за кожен день прострочення, і 7% штрафу за прострочення будівництва більш, ніж на місяць, і стягнення з підрядника 64 млн грн. банківської гарантії за будь-який провал. Але ніхто ні з кого нічого не стягував, бо «Укренерго» миролюбно продовжувало строки. Тому тепер замість листопада 2018 року об’єкт планують здати лише у травні 2020 року.

Натомість, якби замовники і будівельники замість швидкого розподілу «дельти» на швидкій товарній поставці перемикачів більше переймались саме будівництвом, то Кремінська підстанція вже зараз дозволила б Україні забути про геморой із поставкою вугілля на Луганську ТЕС і не перейматися підтримкою бізнесу Ріната Ахметова коштом державних дотацій.

Ну, і наостанок – свіжа цитата. Подамо її без коментарів.

«Потрібно знижувати вартість газу для Луганської ТЕС. Тому що немає лінії, вона працює ізольовано. 1 млн жителів забезпечує електроенергією. І через газ виходить, що ціни не відповідають – електроенергія надто дорога, щоб її купували» (8 серпня. Іван Плачков).

Источник: nashigroshi

Материалы по теме: