Вся правда про українських олігархів: ким контролюють у Раді і якими телеканалами володіють

Таємниця, яку не може ніхто достовірно знати – хто з олігархів кого з політиків контролює. Ці дані ретельно ховають і бережуть. На поверхні айсбергу лише чутки або висновки, зроблені...

Таємниця, яку не може ніхто достовірно знати – хто з олігархів кого з політиків контролює. Ці дані ретельно ховають і бережуть. На поверхні айсбергу лише чутки або висновки, зроблені за дуже не точними ознаками, як легкий приклад, після появи тих чи інших політиків на телеканалах певних олігархів.

Ми мали нагоду зустрітися та поспілкуватися з політологом і головою правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента”- Володимиром Фесенком.  Його головне завдання – точно розбиратися , хто чиї інтереси в українській політиці представляє. Дізнавшись та зробши певні висновки, ми спробували визначити, інтереси яких олігархів представляють ті чи інші політичні сили.

Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін – тандем олігархів, які контролюють більшу частину нардепів з “Опозиційного блоку”. Співпраці триває багато років ще з початку 2000, але тоді з ними був ще – Юрій Бойко.

Дмитро Фірташ відповідав за керівництво бізнесом, Бойко був представником у виконавчій владі, а  Льовочкін – представляв їх інтереси в АП. Їх зірковим часом став 2006 рік, прикриваючись наміром створити ринок природнього газу, вони заснували “РосУкрЕнерго” Вони перепродавали газ і отримувала чималу частину ще зверху прибутку. Після приходу до влади Януковича їх влада, а відповідно і прибутки стрімко почали зростати, за останні 15 років вони придбали численні облгази, ряд заводів хімдобрив, телеканал “Інтер”, які і зараз залишаються їх основними активами. Щоправда нині Дмитро Фірташ – сидить під арештом у Відні і вплив перейшов до Льовочкіна.

Одним з проектів Льовочкіна був і Олег Ляшко, скандальний та шумний політик, в якого вклали гроші та медійний ресурс,але згодом він набрав політичної ваги, від’єднався та пішов у вільне плавання.

Петро Порошенкоодна з найвпливовіших фігур в українській політиці. Основний актив – фабрика ROSHEN, але скидати його з рахунку олігархів тільки тому, що його бізнес – ніби прозорий – не можна.

Останніх 5 років президентства, він має контрольний пакет в парламентській фракції “Блок Петра Порошенка”. Разом з належними йому напряму контрольованими медіа це робить його одним з найвпливовіших в країні.

Навколо нього вже формується нове коло і покоління олігархів, один з таких, заступник голови фракції БПП і бізнес-партнер Порошенка Ігор Кононенко, якому підконтрольний, “Прямий канал”.

Рінат Ахметов – на початку 2000-х років був одним з тих, хто поставив на кандидата в президенти Віктора Януковича. Поставив і в 2004 році, але програв. Після такої невдачі протягом року він був змушений переховуватись за кордоном. Протягом 2005-2010 домовлявся та збільшував свій капітал і разом з тим вплив у “Партії регіонів”.

Про нього казали: краще мати найбільшу фракцію в парламенті, ніж 300 адвокатів. Після Революції Гідності і втрати контролю над Донбасом -втратив частину активів. Зараз контролює частину нардепів в “Опозиційному блоці”.

Судячи з частоти появи на його телеканалі – ТРК “Україна” – Олега Ляшка, ця політична сила теж працює на його інтереси. Арсен Аваков і Арсеній Яценюк, хоч зберігають образ незалежних, але вони теж мають певні стосунки з олігархом.

Таким чином, Ахметов зберігає найбільші статки в Україні, майже повний контроль над енергетикою – майже всі теплові електростанції знаходяться в його власності, вугільні шахти, які забезпечують ТЕС пальним, металургійну галузь, 40% електророзподільних мереж, вплив у парламенті і один з найрейтинговіших телеканалів.

Основні капітали Віктор Пінчук здобув, коли його тесть Леонід Кучма був президентом. Після Помаранчевої революції перестає грати серйозну роль.

Має своїх представників у різних фракціях і державних органах, може отримати дружбу необхідних йому людей – в обмін на підтримку тих чи інших політиків в ефірах своїх каналів, а також свої міжнародні зв’язки (його щорічну Ялтинську конференцію YES відвідують впливові західні політики і топові українські).

Віктор Медведчук – людина, яка надовго зникла з політичного горизонту після Помаранчевої революції, зараз має вплив і власну політичну силу в яку перейшов Юрій Бойко та Вадим Рабінович – це “Опозиційна платформа – За життя”. Ця група володіє двома телеканалами – NewsOne і “112”.

Контролює експорт нафтопродуктів, зрідженого газу і дизпалива.

Віталій Хомутиннік, співголова групи “Відродження”, існує як акціонерне товариство. Вступають в союзи з різними фінансово-промисловими і політичними групами. Проте крім впливу у парламенті і величезних активів, вони мали вплив і на державні виконавчі органи, зокрема на податкову.

Також варто згадати Олександра Ярославського, Костянтина Жеваго та Віктора, Івана та Павла Балог. За розміром активів, впливом на сектори економіки і можливістю купувати ефірний час та політиків і депутатів, кожен з них має власний вплив.

Юлія Тимошенко спільно з Павлом Лазаренком здобула свої перші статки, політичну вагу і тюремний термін, ситуативно співпрацювала з різними олігархами. З Дмитром Фірташем у час “РосУкрЕнерго” – вела війну. Останній її союз був з Льовочкіним, коли вони намагались організувати перевибори в Верховній Раді.

Материалы по теме: