Вибори «по-новому»: чого чекати у разі ухвалення Виборчого кодексу?

Що зміниться у разі, якщо Виборчий кодекс (законопроект №3112-1, прийнятий у першому читанні) ухвалять остаточно? Чи стануть українці після цього більше довіряти владі? Про це журналісту Persona.Top розповів аналітик...

Що зміниться у разі, якщо Виборчий кодекс (законопроект №3112-1, прийнятий у першому читанні) ухвалять остаточно? Чи стануть українці після цього більше довіряти владі? Про це журналісту Persona.Top розповів аналітик Громадської організації «Центр UA» Єгор Поляков.

Прохідний бар’єр знизиться

За словами аналітика, ключові нововведення полягають у тому, що зміниться виборча система:

– Усі зміни, які пропонуються в кодексі, годі перелічити: він регулює абсолютну більшість питань, що стосуються виборів. Проте найважливіші з них – це виборчі системи для парламентських і місцевих виборів та зниження бар’єру з 5% до 4%. Саме ці питання, в першу чергу, турбують депутатів, які зараз визначаються, чи проголосувати за кодекс у другому читанні. Для виборів до Верховної Ради, обласних рад та рад великих міст пропонується перейти на так звані «відкриті списки», які успішно використовуються в Європі, але яких ще не було в Україні, тож не всі розуміють, як це буде працювати на практиці.

Усі народні депутати балотуватимуться в регіонах

Для парламентських виборів кодекс передбачає систему не просто з «відкритими списками», а з «відкритими регіональними списками». Територія України буде поділена на 27 округів – по межах областей. У місті Києві буде два округи, а також окремим округом – Кривий Ріг, з навколишніми населеними пунктами. Право висувати кандидатів матимуть тільки партії.

– Для партії це виглядатиме так: на з’їзді затверджується загальнонаціональний список усіх її кандидатів у народні депутати, потім їх усіх розподіляють по 27 регіональних списках. Партія має висунути в кожному регіоні щонайменше 5 кандидатів. Далі слово за виборцями: на дільниці вони отримають бюлетень, в якому мають вписати номер партії і номер кандидата з її регіонального списку, якого підтримують, – говорить Єгор Поляков.

Виборці матимуть вплив

За результатами голосування в парламент пройдуть кандидати лише від тих партій, які за результатами голосування сумарно набрали 4% голосів по Україні.

– Коли результати голосування по Україні вже підраховані, від них віднімають голоси за ті партії, які не пройшли, і ділять на 450 (по кількості депутатів). Це число буде «виборчою квотою» – тією кількістю голосів, яку партії треба набрати в регіональному окрузі, щоб звідти пройшов принаймні один її кандидат. Скільки «квот» вона отримала в регіоні, стільки й кандидатів з її регіонального списку пройде в парламент. Для прикладу, якщо партія набрала в регіоні 65 тисяч голосів, а квота – всього 30 тисяч, то з цього регіону від неї проходять 2 депутати. Хто саме пройде, буде суттєво залежати від виборців: за кого персонально вони проголосують, той і матиме більше шансів пройти. Ті голоси за регіональний список, яких не вистачає на квоту, додаються з усіх 27 регіонів, і завдяки їм ще частина депутатів від партії проходять по загальнонаціональному списку, – пояснює нюанси аналітик.

Голосування буде неважким

Попри складну систему підрахунку, голосувати за новою процедурою буде неважко. Потрібно всього дві речі: визначитися з партією і кандидатом з її регіонального списку, а потім прийти і зазначити в бюлетені порядкові номери цих партій і кандидата. Єдине, що потрібно пам’ятати, – голосуючи, завжди вносити дві цифри, а не одну, тобто якщо обрана партія йде під номером 4, то писати треба «04». Це робиться для того, щоб унеможливити фальсифікацію бюлетеня, дописавши перед четвіркою, наприклад, одиничку.

Нові правила  відповідальніші політики

Як переконаний Єгор Поляков, важливість виборчої реформи більшість українців недооцінює, оскільки зосереджена на більш повсякденних проблемах.

– У нас є одна негарна традиція: ми обурюємось, які в нас негідники народні депутати, але в той же час не віримо, що можем на них вплинути. Про те, що потрібна виборча реформа, говорять експерти і журналісти, а люди натомість більше цікавляться медициною, освітою та тарифами. Але ж те, якими в нашій країні будуть медицина, освіта і тарифи, значною мірою вирішують саме народні депутати! Тому для того, щоб навести лад в нашій державі, необхідно змінювати правила, за якими обирається парламент, який насамперед повинен подобатись нам самим, – наголосив аналітик.

Відкриті списки як «ліки» від виборчої корупції

Народні депутати, які презентували Виборчий кодекс, перед голосуванням заявляли, що він подолає підкуп на мажоритарних округах, і припинить торгівлю місцями в партійних списках. «Ліками» від цієї корупції мають стати ті самі «відкриті списки».

– Дійсно, «відкриті списки» й справді дають менше можливостей для корупції. Важливо розуміти, що вони не усунуть її повністю, бо поки кандидати готові підкуповувати, а виборці – продаватися, жодна система не допоможе. Крім того, позитивні зміни не будуть відчутні відразу, бо, як показує успішний досвід наших європейських сусідів, зміна системи по-справжньому відчувається тільки після других виборів за новими правилами. Тим не менше, відкриті регіональні списки на виборах до Верховної Ради кращі, ніж чинна змішана система. Оскільки регіональний округ приблизно в десять разів більший за теперішній мажоритарний, і кожному кандидату доведеться боротися на ньому не лише з конкурентами від інших партій, а й зі своїми однопартійцями, то підкуповувати виборців стане складніше і дорожче. Купувати місця теж не буде мати сенсу, бо гарантованих місць у загальнонаціональному списку буде мало, а в регіональному сильний кандидат і так зможе обратися, – пояснив Єгор.

Депутатів спонукатимуть виконувати обіцянки

Крім того, що «відкриті списки» дають менше шансів для корупції, вони також сприяють кращому представництву регіонів, і дають більшу ймовірність, що депутати зможуть виконати свої передвиборчі обіцянки.

– По-перше, представників від регіонів буде вже не половина, а десь дві третини чи більше, бо всі депутати будуть боротися в регіональних округах. Тому скасування «мажоритарки» не просто не зруйнує зв’язок з конкретними виборцями окремо взятого регіону, навпаки – воно його посилить. По-друге, всі депутати будуть пов’язані партійною програмою і разом з іншими депутатами-однопартійцями будуть відповідати за її виконання, – зазначив аналітик.

«Відкриті списки» обіцяли і парламентарі, і президент

Виборчу реформу українцям обіцяє майже кожна влада. Депутати 8-го скликання зобов’язалися прийняти «відкриті списки» у Коаліційній угоді, а перед тим – Президент у своїй передвиборчій програмі. Але чи буде це виконано найближчим часом – невідомо. До 2017 року процес рухався повільно, а за Виборчий кодекс навіть у першому читанні проголосували лише мінімально необхідною кількістю голосів (226).

– Чи ухвалять Виборчий кодекс у другому читанні, наразі точно невідомо, усе залежить від принципового рішення фракцій Блоку Петра Порошенко і Народного фронту, і вибір перед ними стоїть непростий. З одного боку, цей нормативно-правовий акт дещо застарілий, оскільки його розробили на основі кодексу, зареєстрованого ще в 2010 році. З іншого – для можновладців це майже останній шанс виконати свою обіцянку, і провести вибори в 2019 році за новими правилами. Зі свого боку, ми можемо лише дати зрозуміти парламенту, що про обіцяне не забули, оскільки виборчої реформи вимагають більшість партій, громадських організацій, ЗМІ, міжнародних партнерів, і передусім – виборці. В середині грудня відбуватиметься активна всеукраїнська кампанія на підтримку ухвалення Виборчого кодексу, до якої можна і варто буде долучитися, – підсумував Єгор Поляков.

Автор: Ірися Герцун

persona.top

Материалы по теме: