Украинский кровосток. Вывозится ли из Украины донорская кровь

У мережі почали з’являтися повідомлення, що Україна експортує донорську кров і на це не потрібні спеціальні ліцензії.   Економічна правда з’ясувала, як все працює насправді. Чи експортує Україна донорську кров?...

У мережі почали з’являтися повідомлення, що Україна експортує донорську кров і на це не потрібні спеціальні ліцензії.  

Економічна правда з’ясувала, як все працює насправді.

Чи експортує Україна донорську кров? Відповідь на це питання чітка та однозначна —  ні, не експортує. Експорт крові є протизаконним та прирівнюється до чорної трансплантології.

Однак експорт компонентів донорської крові та препаратів, виготовлених з донорської крові та її компонентів, дозволений.

Так, 25 травня 2015 року Кабмін надав спеціальний дозвіл на таку реалізацію ПрАТ “Біофарма”. Ця компанія була першою, яка отримала такий дозвіл, і поки що останньою.

У поясненні до розпорядження про видачу дозволу йдеться, що препарати можна реалізувати за межами країни за умови повного забезпечення ними самих українців.

В МОЗі стверджують, що в Україні є чималі залишки крові. Вони повністю задовольняють внутрішній попит. А продаж препаратів за кордон, в свою чергу, не лише розширює експортний потенціал української фармацевтики, а й сприятиме збільшенню виробництва ліків.

З іншого боку, може виникнути питання про те, як задовольняється внутрішній попит, якщо донорів стає все менше, а МОЗ не перестає на цьому наголошувати? Це теж правда.

За статистикою Міністерства охорони здоров’я, в Україні здійснюється 11,28 донацій на 1 тисячу людей на рік. Для розвинених країн нормою вважається 33 донації на рік.

 

DONOR.UA

Однак експорт лікарських препаратів з надлишків компонентів крові, які не використовуються для надання медичної допомоги, з вивезенням з країни донорської крові не має нічого спільного.

“Компанія Biopharma ніколи не купувала донорську кров та компоненти крові. Ніколи не експортувала жодного літру крові, будь-якого компоненту крові або замороженої плазми. Biopharma експортує лише продукти глибинної інноваційної переробки (альбумін та імуноглобулін)”, — повідомили у компанії.

Як вже зазначалося, для їхнього виготовлення потрібна не сама кров, а її компонент — плазма.

“Компанія закуповує лише плазму, яка залишилась невикористаною і є непридатною для використання в лікувальних закладах. Така плазма підлягає утилізації або продажу заводам-фракціонаторам. Саме така схема працює в усіх розвинених країнах світу”, — зазначили у компанії.

За такою схемою, наприклад, працює і Австралія.

Що стосується непридатності плазми, то термін зберігання і термін придатності — різні терміни. Плазма, у якої закінчився термін зберігання, може бути використана і використовується для виготовлення ліків.

Компанія закуповує плазму як на українському ринку, так і закордоном. Загалом, в 2018 було закуплено 98 тонн плазми, серед них:

— 24 тонни у Сумському обласному центрі служби крові — для виготовлення препаратів на ринок України;

— 20 тонн у українських державних станцій — для виготовлення препаратів на ринок України;

— 54 тонни імпортної плазми, в тому числі експорт з Польщі, Словаччини, Німеччини — 29 тонн; з Грузії та В’єтнаму — 25 тонн) — для виготовлення продукції на експорт.

Чому ж “Біофарма” єдина має дозвіл на експорт лікарських засобів з донорської крові та її компонентів і є їх єдиним виробником?

За словами члена правління Центру протидії корупції Олександри Устінової, в цьому немає нічого дивного. В світі загалом не багато компаній, які цим займаються, тому звинувачувати їх у чомусь важко.

“Дуже часто це державно-приватні партнерства. У нас поки що така система нормально не працює, лише у Сумському центрі крові її зараз намагаються впровадити (контрольний пакет центру належить ЧАО “Біофарма”, Сумська обласна рада володіє 25%)”, — зазначає Устинова.

“При всіх мінусах “Біофарми” завдяки їм у нас найдешевші в регіоні препарати”, — додає вона.

За даними компанії, ціни іноземних виробників на альбумін майже вдвічі вищі, по імуноглобуліну — в середньому вищі втричі.

Так, наприклад, ціна за грам білка альбуміну “Альбумін-Біофарма” коштує 74 грн, а “Альбунорма” австрійської Октафарми — 110 грн/грам; ціна за грам білка імуноглобуліну “Біовен” (Biopharma) — 633 грн, а “Октагам” (Октафарма) — 1850 грн/грам.

“Октафарма” — один з основних конкурентів компанії Biopharma на ринку України. Є й інші: Кедріон (Італія), Баксалта (США), Баксалта Белджіум (Бельгія), Октафарма АБ (Швеція), ЦСЛ Берінг ГмбХ (Німеччина), Бакстер (Австрія), Інституто Гріфолс (Іспанія).

Конкурентними також є імуноглобулінові препарати української компанії Фармстандарт-Біолік, однак вони виготовляються з компонентів крові тварин.

Таким чином, кров не експортується, а експорт препаратів, виготовлених з крові та її компонентів, відбувається в рамках чинного законодавства.

epravda.com.ua

Материалы по теме: