У Києві пройшов перший соціально-економічний форум

Українське суспільство формується і стикається з новими викликами сучасного світу. Що таке гендерна рівність, чому важливою є соціальна безпека та як отримати рівні економічні умови – головні теми першого...

Українське суспільство формується і стикається з новими викликами сучасного світу. Що таке гендерна рівність, чому важливою є соціальна безпека та як отримати рівні економічні умови – головні теми першого соціально-економічного форуму “Соціальні права, як механізм розвитку гендерно-збалансованого людського капіталу». 

Захід відбувся у Київській міській державній адміністраціі 18 червня 2019 року.  Форум ініціювали Анна-Вікторія Воронцова, віце-президентка ГС “Спілка жінок України”, Лілія Леонідова, віце-президентка ГС “UA Women”, Марина Хонда, заступниця голови Київської міської адміністарції.

Форум відбувся під патронатом Міністерства соціальної політики і Міністерства юстиції. Форум пройшов в синергії уряду, місцевої влади і громади. Його відвідали понад 350 лідерів думок із бізнесу, громадського сектору, медіа, благодійних організацій та представники уряду і місцевої влади.  На заході обговорювали можливості для удосконалення міських соціальних програм. Зокрема, впровадження Гендерного паспорту у столиці. У рамках цього проекту представники громадських спілок «Спілка жінок України» та «UA Women» підписали меморандум  про співробітництво з КМДА.

–  Рівні права і можливості – що ми маємо на увазі коли це кажемо? – розповідає заступниця Міністра соціальної політики України з питань європейської інтеграції Олександра Чуркіна.  – Якщо, наприклад, візьмемо право на послуги охорони здоров’я, освіту, соціальні послуги, адміністративні та всі інші, то чи різні в своїх правах на ці послуги жінки і чоловіки? Ні, вони рівні. Але я повністю переконана, що різними є можливості для реалізації цих прав! І саме ці різні можливості і відсутність рівних умов для реалізації своїх прав як чоловікам, так і жінками і створюють гендерний дисбаланс у розвитку людського капіталу будь якої країни.

Форум дав новий виток соціального діалогу між владою, місцевою владою та громадою.  Керівники великого і середнього бізнесу продемонстрували велике розуміння необхідності гарантування соціальних прав, показали яскраві приклади власних соціальних проектів і програм.

Дотримання принципів демократії, прав і свобод людини є одним із загальних принципів асоціації між Україною та Європейським Союзом, тому їх треба утверджувати і розвивати, вважає Анна Воронцова,  віце-президентка  «Спілки жінок України», співорганізатор заходу.

– Дуже часто влада і бізнес розмовляють різними мовами хтось має бути своєрідним перекладачем. Тому саме громадськість має стати цим перекладачем та об’єднати всіх. Зробити повну синергію між бізнесом, владою і громадою. Саме для того, щоб добробут киян збільшився, – каже Анна Воронцова. – Цей форум – це також і старт у формуванні першого гендерного паспорту міста Києва, який ми починаємо створювати. Гендерний паспорт дозволить роботи соціальну політику міста більш збалансованою, забезпечити рівні можливості у реалізації свого потенціалу жінками і чоловіками.

– Створення гендерного паспорту Києва сприятиме розвитку інклюзивної демократії з різними можливостями та правилами для кожного й , таким чином виконанню порядку денного в області сталого розвитку на період до 2030 року, – додає Маркус Бранд, радник ПРООН України з питань демократичного врядування. –  Створення ефективних , відповідальних та інклюзивних інституцій неможливе без забезпечення участі усіх громадян у житті суспільства, зокрема в соціально-політичному житті, громадянській активсноті, виборах і прийнятті рішень органами влади.

Віце-президентка ГС «UA WOMAN» («Українські жінки»), Лілія Леонідова зазначила, що проведення соціально-економічного форуму є першим етапом плідної співпраці між КМДА та громадськістю.

– Гендер – це не лише про рівні можливості для кожного. Це про рівні права та відповідальність, – каже заступниця Міністра юстиції України Світлана Глущенко. – Співпраця держави із громадським сектором, бізнесом не лише сприяє активізації та розвитку соціальної відповідальності кожного, а й об’єднанню зусиль навколо вирішення спільних завдань».

Марина Петров, заступник глави ЄБРР в Україні, наголосила, що жінкам потрібна допомога для розвитку власної справи і адаптації до сучасних економічних вимог.

– Надання рівних можливостей для розвитку жіночого підприємництва – це не данина гендерної моді, а сучасна економічна реальність, – розповідає Марина Петров. – Кількість жінок, зайнятих в бізнесі у всьому світі неухильно зростає з року в рік. І це не тільки кількісний, але і якісний ріст. Ми в ЄБРР підтримуємо жінок-підприємців в рамках програми «Жінки в бізнесі», яка працює в 18 країнах регіону, від Балкан до Монголії. Більш ніж 50 тисяч жінок змогли отримати фінансову та консалтингову підтримку для розвитку свого бізнесу. У реалізації цієї важливої ​​програми нам допомагають ЄС через ініціативу «ЕU4Business» і уряд Швеції. В Україні першим банком, який приєднався до ініціативи «Жінки в бізнесі», став «Банк Львів»

У форумі взяла участь відома телеведуча Марія Єфросініна. Вона почесний посол ООН в Україні.

– Головною метою мого виступу на форумі, була можливість донести до представників міських державних структур та до представників бізнесу проблеми жінок, що постраждали від гендерно-зумовленого насильства, – говорить Марія. – І держава, і бізнес позитивно просунулись вперед за останні роки у сприянні допомоги цим жінкам, але це лише перші кроки, а дорога довга. Мені , як послу ООН з питань гендерної рівності та боротьби з насильством, вкрай хочеться змінити жахливу статистику, яка на сьогодні засвідчує, що майже 94% постраждалих жінок повертаються до своїх кривдників, бо не знають, куди йти, або де отримати допомогу.

Шоумен і телеведучий Олександр Скічко наголосив, що в Україні треба розвивати культуру благодійності і меценатства, як запоруку гарантування соціальних прав:

– Історично так склалося, що у нас в Україні досить низьку культура благодійності. На щастя, це змінюється і участь у таких активностях стає певним трендом. Я вважаю, що і влада і бізнес і громадські діячі повинні підтримати цю тенденцію та зробити благодійну діяльність частиною нашої культури.

Підтримують ініціативи організаторів форуму і фінансові компанії та банківські компанії.

– Компанія Visa широко підтримує різнопланові соціальні проекти в Україні та інших ринках нашого регіону, – каже Крістіна Дорош, старший директор департаменту ключових продуктів в країнах СНД і Південно-Східної Європи компанія Visa. – Ключовими напрямками для нас є розвиток фінансової грамотності та подальший розвиток і впровадження інноваційних технологій.

– Гендерно орієнтоване планування міста має починатися з кожного будинку. Безпека, комфорт і доступність для кожного лежать в основі якісного життя людей, поваги індивідуальності кожного громадянина. Завдяки створенню ОСББ и професіональному керівництву створити такі умовив наших багатоквартирних будинках, – говорить Софія Лінн, керівниця проєкту “Енергоефективність в житловому секторі України”, Міжнародна фінансова корпорація IFC.

Бізнес розуміє не лише необхідність вирішення гендерних питань у суспільстві, а й екологічних та соціальних. Про це у своєму виступі розповіла Ірина Мірошник, президент IMMЕR GROUP. Тільки разом з державою це вдасться вирішиться, додала вона.

Ярослава ЗелінськаДжонсон — президент та головний виконавчий директор «Western NIS Enterprise Fund» поділилася досягненнями компанії у соціальному напрямку.

-Співпраця у трикутнику – бізнес, влада, громада вже стала одним з найдієвіших інструментів досягнення результатів у вирішенні важливих проблем суспільства, – розповідає  Ярослава Зелінська-Джонсон. – Сьогодні це глобальний тренд. Ми як фонд змогли стати каталізатором таких «трикутників» і, зокрема, в рамках важливих для України реформ. Фонд став першим донором Prozorro. Системи державних закупівель, яку започаткували активісти, яку підтримав уряд, яка має якісний вплив. Розуміючи важливість бізнесу, і, зокрема, соціального, ми започаткували програму мікрокредитів, адже вони також виконують функції, які мали б  вирішувати муніципалітети чи соціальні служби. Прикладом є «Горіховий дім» у Львові, УТОС у Дніпрі. Ми вже надали 18 таких кредитів. Також ми започаткували Міжнародний саміт мерів. Важливо розуміти – ми всі несемо відповідальність за якісні зміни в громаді, місті та країні.

Долучилися до обговорення і регіональні учасники. Заступниця Одеського міського голови Світлана Бедрега розповіла про досвід міста у питання розвитку соціальної сфери.

– Бюджет Одеси був і залишається одним із найбільш соціально орієнтованих в державі, – говорить  Світлана Бедрега. – Реалізація соціальних інтересів кожного мешканця міста, задоволення базових соціальних потреб, особливо тих громадян, які потрапили у скрутне становище та потребують соціального захисту, – один з пріоритетів діяльності міської влади.

– Ми повинні просувати далі цю тематику  дотримуватись  гендерної рівності в усіх аспектах життя міста Києва. Місто Київ ставить амбітну ціль протягом трьох місяців розробити гендерний паспорт та почати трансформацію соціальних програм міста із застосуванням сучасних практик та механізмів розвитку гендерно-збалансованого людського капіталу киян.  – додала заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Звертати увагу на гендерне виховання потрібно зі школи, вважає Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України:

– Людський капітал починається зі школи. І саме починаючи з дитсадка і школи нам важливо виховувати наше нове покоління, базуючись на принципах не дескримінації. Жінки на рівні з чоловіками мають брати участь у всіх сферах життя країни і формувати їі майбутнє. Саме ці цінності закладені в основу громадянської компентентності Нової української школи.

Тарас Токарський, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України з питань європейської інтеграції, наголошує на необхідності звернути увагу на гендерну політику в регіонах.

– Варто зосередитися на провідних заходах та інструментарії, які у своїй сукупності здатні втілити в життя закріплені «дорожні карти» цивілізованого світу та мінімізувати гендерні розриви. А для цього насамперед слід інтегрувати гендерну компоненту в економічну політику громад і регіонів, – каже Тарас Токарський.

– Останні роки відбулася низка позитивних зрушень у становленні рівності чоловіків і жінок, – переконана Марина Бардіна, експертка з питань рівності чоловіків і жінок. – Маємо продовжувати цю політику та примножувати здобутки. Важливою лишається роль жінки у політиці та становленні жіночого лідерства.  Заважаючи на це партія “Слуга народу” дотрималася принципу добровільних квот. Таким чином представництво жінок у списку складає 32 %. крім того країна має нову Першу леді, яка є гідним прикладом для наслідування.

Міністерство внутрішніх справ на заході представила заступниця глави відомства Тетяна Ковальчук.

– Людський капітал є головним драйвером створення та розвитку інноваційної економіки та політики, – говорить Тетяна Ковальчук. – Україні необхідний перехід на нові принципи стратегічного планування, в основі яких лежить висока якість життя громадян.

Тетяна Петракова, автор багатьох соціальних проектів підняла питання стосовно підтримки обдарованих дітей на державному рівні та створення творчих платформ для реалізації потенціалу обдарованих дітей:

– Ефективні соціально-економічні рішення неможливі без участі жінок. Як свідчать дослідження громадської думки Національного Демократичного Інституту, українське суспільство має чіткий запит на паритетну участь жінок та чоловіків у політичному житті. Відповідь на цей запит – більше жінок у парламенті та місцевих радах.

Форум тривав понад п’ять годин. Учасники висловили сподівання, що він стане традиційним та щорічним. Адже більшість проблем перестають бути суспільно значущими, якщо про них мовчати, томи ми маємо про них говорити, приймати рішення і робити висновки на всіх рівнях –  від громадянина до урядовця.

Материалы по теме: