Соціологічні дослідження як спосіб маніпуляції громадською думкою

Політичні соціологічні дослідження – річ важлива. Вони впливають на думку громадян, так як багато із них підтримують тих, кого підтримує більшість. Часто реальний рівень підтримки партій або політиків змінюється...

Політичні соціологічні дослідження – річ важлива. Вони впливають на думку громадян, так як багато із них підтримують тих, кого підтримує більшість. Часто реальний рівень підтримки партій або політиків змінюється в залежності від результатів соціологічних опитувань. Це чудово розуміють політики, які замовляють такі дослідження.

І так. Давайте уважно переглянемо два останніх опитування Київського міжнародного інституту соціології і спробуємо розібратися, в чиїх інтересах вони були замовленні.

Ось такі результати дослідження оприлюднив КМІС 19 березня цього року.

Дослідження КМІСу, опубліковане у березні 2018 року

Згідно з ними, 24,6% виборців, які визначилися за кого голосувати, віддали б свій голос за Юлію Тимошенко, Петра Порошенка підтримало б 9,8% виборці. Але це не найцікавіше в соцопитуванні. Найцікавіше, що в перелік ймовірних кандидатів у президенти включили Володимира Гройсмана, який набрав 4,2%. Зрозуміло, що той, хто замовляв соцопитування, включив прем’єра, щоби підтримку лояльних до влади людей розділити між Гройсманом і Порошенком, чим понизити рейтинг останнього. Здогадатися, хто міг бути замовником такого опитування не важко.

Тепер про опубліковане вчора (7 травня) дослідження. Цього разу з переліку можливих кандидатів зник Гройсман. Дивне, погодьтеся, рішення інституту. Як можна не включати у списки кандидатів політика, рейтинг якого ще 1,5 місяці тому перевищував 4%?! Натомість, у переліку ймовірних кандидатів у президенти з’явилися Святослав Вакарчук і Володимир Зеленський, яких громадяни, зрозуміло, зараховують в ряди опозиції.

Дослідження КМІСу, опубліковане у травні 2018 року

Така «оборудка» зі списком дала свої результати: в порівнянні з передостаннім опитуванням, згідно з даними КМІСу, рейтинг Тимошенко впав на 8,5%, зате «відсотки» Порошенка виросли на 2,4%. Якщо бути точнішими, то рейтинги політиків змінилися не тому, що люди почали більше довіряти їм або навпаки зневірилися, а тому що замовники цих двох соціологічних досліджень, судячи з усього, різні.

Ось така проста, не хитра маніпуляція соцдослідженнями в інтересах замовників! Про її існування варто пам’ятати виборцям, які орієнтуються на результати опитувань як на показники реального рівня підтримки політичних діячів.

Мар’ян Ощановський

ІНФОРМАТОР

Материалы по теме: