Щодо питної води ми – країна третього світу в центрі Європи, – голова Асоціації водоканалів Ольга Бабій

Патова ситуація з нестачею хлору для знезараження питної води через зупинку “ДніпроАзоту”, схоже, вирішується. У п’ятницю пообіді прес-служба заводу заявила про відновлення роботи – напередодні, коли могли відімкнути воду...

Патова ситуація з нестачею хлору для знезараження питної води через зупинку “ДніпроАзоту”, схоже, вирішується. У п’ятницю пообіді прес-служба заводу заявила про відновлення роботи – напередодні, коли могли відімкнути воду в Харкові.

Водоканали оперативно переходять на імпортний хлор. Тим часом експерти нагадують, що Україна не вперше стикається з “хлорною кризою” через існування підприємства-монополіста. Голова Асоціації водоканалів Ольга Бабій вважає, що чергова криза має стати уроком для влади і підштовхнути до вироблення стратегічної програми оновлення водоканалів і всієї системи водопостачання. Нині немає не лише проекту програми, а й навіть мапи інженерних мереж.

Нагадаємо, три місяці тому “ДніпроАзот” – єдине українське підприємство, що виробляє рідкий хлор – зупинився на ремонт, а наприкінці червня несподівано оголосив, що не запускатиме потужностей через дорогий газ. Водоканали більшості міст лишилися без запасів реагентів, а деякі опинилися за крок до відключення води.

В авральному режимі організовують шляхи імпорту хлору. Антимонопольний комітет заявляє про шантаж з боку власників підприємства Ігоря Коломойського та Дмитра Боголюбова, експерти – що цей шантаж мав на меті добитися низької ціни на газ задля вигідного виробництва мінеральних добрив, які також виробляло підприємство. А СБУ вже почала перевірку дій посадовців “ДніпроАзоту”.

Бабій пояснила Цензор.НЕТ поточну ситуацію, шляхи її вирішення і кроки на майбутнє.

Щодо питної води ми – країна третього світу в центрі Європи, - голова Асоціації водоканалів Ольга Бабій 01

МИ НЕ ЧЕКАЄМО, КОЛИ ВСЕ ЗУПИНИТЬСЯ. ЗАРАЗ УСІ ПЕРЕОБЛАДНУЮТЬСЯ

– Завод запустили у п’ятницю пообіді. Як це вирішить ситуацію і в яких містах ситуація з подачею води найкритичніша?

– Необхідно 3 доби для того, щоб запустити “ДніпроАзот” і він почав видавати хлор. Найкритичніша ситуація, як і раніше залишилась та погіршується, – це в Харкові, Миколаєві, Вінниці, Кропивницькому.

– Ви попереджали, що вже у суботу в Харкові відключать воду…

– У суботу це мало бути в Харкові, але ми зараз додаємо їм трохи хлору з імпортованого, перерозподіляємо видатки. Зараз для Харкова критична точка – це понеділок.

– Що маємо в Києві?

– У Києві краща ситуація. Київ отримав цистерну хлору нещодавно. За озвученими на нараді в Асоціації даними, Київ ще має 30 днів на одній станції, 45 днів – на іншій. Тобто, місяць у середньому. Я думаю, що Київ встигне імпортувати узбецький хлор.

– Імпорт з Узбекистану відбувається через Росію. Не буде проблем із транспортуванням?

– Я хочу вірити в те, що буде добре. Крім того, ми зараз диверсифікуємося, і частина – з Румунії, частина – з Угорщини, частина – з Польщі. Імпорт ми не зупинятимемо. Дивитимемося, яка ціна, і рухатимемося з імпортом далі. Зараз не можна порівняти ціни і сказати, чи імпортна ціна вища, тому що ми брали малі партії. Якщо партії збільшуватимуться, то ціна стане зрозумілою в середині вересня.

– Була інформація, що Київ не може приймати хлор у європейських контейнерах.

– Київ вже приймав у європейських контейнерах. Ми ж не чекаємо, коли все зупиниться. Зараз усі переобладнуються і готуються, щоб з будь-яких джерел прийняти те, що можна. Київ зараз переобладнується під контейнери. Кривий Ріг об’єднується з Києвом, тому що Кривий Ріг і Київ – це два міста, які можуть приймати великі цистерни.

Ми плануємо з будь-яких джерел пострадянського простору гнати цистерни на ці 2 міста, там здійснювати розлив і відвантажувати далі.

– Київ переобладнується за які кошти?

– З оборотних коштів водоканалів. Це все кошти підприємства, на сьогодні жоден бюджет не виділив на ці заходи жодної копійки.

– Як виглядає ситуація з імпортом? Загалом скільки було потрібно до запуску заводу, а скільки завезено?

– Потрібно було в середньому 200 тонн на тиждень на всю Україну. Нам заходить 30-40 тонн з Румунії. Наступний тиждень буде легше, тому що піде європейський спецтранспорт, і ми можемо завозити близько 60-80 тонн на тиждень.

ШТРАФ “ДНІПРОАЗОТУ” МАЄ БУТИ ВИСОКИЙ

– На якому рівні велися переговори щодо імпорту: на рівні Асоціації чи міністерства?

– Коли ми зрозуміли, що ситуація дуже критична, то зробили ту гучну заяву. Вона налякала Україну, але ми вирішили, що не можемо мовчати, тому що нестимемо відповідальність, якщо в кранах не стане води. Міністерство регіонального розвитку займається цим питанням уже дуже давно, але, на жаль, у них немає таких повноважень. Відповідно до повноважень, можна сказати, констатують смерть пацієнтів, а не займаються лікуванням.

Ми спільно з міністерством ініціювали зустріч в Антимонопольному комітеті ще 6 липня. Жодних результатів. “ДніпроАзот” стоїть на своєму, що або отримає дозвіл від Антимонопольного на підвищення ціни, або не запустить виробництво. Однак з точки зору антимонопольного законодавства АМК їм не може дати дозвіл такий, як хоче “ДніпроАзот”, бо це поза межами їхньої компетенції. Долучився до цього питання Кабмін. Моє бачення є таким, що на понеділок мала б бути позиція Президента. І в понеділок – позачергове засідання Верховної Ради. А вже у суботу – термінове позачергове засідання РНБО.

– Тобто, це фактично потенційно надзвичайна ситуація в країні?

– Так. І Президент має перестати мовчати. Я особисто як звичайна громадянка України найбільше хотіла б почути позицію Президента.

– Ніхто, по суті, не міг змусити завод запрацювати? Однак експерти очікували, що запуск відбудеться в останній момент, так і сталося.

– Завод не можна змусити запрацювати, це – приватне підприємство. Мала бути позиція держави, представника держави, який сяде за стіл перемовин із олігархом Коломойським, домовиться з ним – і запустить країну.

– Окремі експерти прогнозували силовий сценарій з боку уряду: зайти на підприємство певною мобільною групою – і відновити його роботу. Ви допускали такий розвиток подій?

– Це дуже важливий момент зовнішньої політики. Якщо б ми зробили просто силове захоплення заводу, ми виглядатимемо на рівні країни третього світу. Маємо розуміти, що коли говорять про силове захоплення, то нас провокують на крок, який для інвестиційного клімату дуже небезпечний.

З іншого боку, є чинник війни. Що скаже Росія? Росія скаже: дивіться – у них на сході війна і вони ненадійні. Вони силовим способом захоплюють підприємство, тому що влада не справляється.

Однак є дуже багато можливих законодавчих і правових моментів щодо націоналізації цього підприємства. Тому тут треба діяти винятково у правовому полі. І якщо зараз Президент очолить цей процес, якщо він збере РНБО, позачергово збереться Верховна Рада, то це може бути початком вирішення проблеми у правовому полі. Тоді ми виглядатимемо для всього світу як цивілізована держава.

– Також йдеться про можливий штраф підприємству. Якого розміру?

– Штраф має бути. Я не володію цими цифрами, але думаю, що це досить великі суми.

ПРЕЗИДЕНТ МАЄ ВІДПОВІСТИ, ЧОМУ ДОПУСТИВ ТАКУ СИТУАЦІЮ

– Уже була схожа ситуація з нестачею хлору у 2015 році. Чому відтоді не зробили висновків, і як так вийшло, що “ДніпроАзот” не зареєстрований як монополіст?

– Чи багато висновків роблять у нашій країні? Якби я була президентом і допустила таку річ, я би дала відповідь на це питання. А так він має відповісти: чому допустив таку ситуацію? Антимонопольний комітет підпорядковується напряму йому, президент призначає зокрема й членів. І те, що “ДніпроАзот”, фактично монополіст, але не є юридично не визнаним – це безпосередня відповідальність Президента України.

– А якби він був визнаний монополістом, то такої б ситуації не було?

– Звичайно. Були б інші механізми – реагування, вплив.

– У четвер ситуацію мав розглядати Антимонопольний комітет. Які результати цього розгляду?

– Відбулося засідання АМК. Я поважаю з точки зору державницької політики рішення АМК, вони діють винятково у межах закону. Вони відповіли “ДніпроАзоту”, що їхній шантаж не працює. Але заручником цієї ситуації стає все населення України. І передусім такі великі міста як Харків.

– Наскільки ситуацію могла б врятувати артезіанська вода?

– Де та артезіанська вода? Як її привезти? Як її добути? Який її склад? Скільки там заліза? Скільки нітратів? Скільки її почистити? Люди, давайте говорити про реальні речі, в нас час ішов на години. Перебудуватись на артезіанську воду не можна за помахом палички. Це роки часу. Повинна бути стратегія щодо ситуації на різних водоканалах.

– У перспективі, скільки це може коштувати?

– Наприклад, “Київводоканалу”, щоб перейти на альтернативні засоби хлорування, треба від півтора до мільярда гривень. Де він їх візьме зараз? Гроші – це державна політика.

Я не знаю, чи вони зроблять висновки з нинішньої ситуації, але саме зараз треба нарешті їх зробити. Якщо вони їх зроблять, то вже восени має бути державна програма і мають бути виділені кошти на міста.

Щодо питної води ми – країна третього світу в центрі Європи, - голова Асоціації водоканалів Ольга Бабій 02

– Рідкий хлор – все-таки застаріла форма очищення. Експерти пропонують не відмовлятися, а диверсифікувати, паралельно використовуючи інші, як у більшості європейських міст. Є якісь розробки з цього приводу?

– Це не застарілий метод. Йдеться про рідкий реагент-окислювач. Він використовується в усьому світі, але коли воду чистять, використовують хлор задля нормальної технології очистки. Коли воду подають у місто, використовують різну альтернативку: гіпохлорид, змішані оксиданти тощо. Тобто, нам треба просто в рамках майбутньої стратегії стосовно кожного підприємства зробити стратегію: тут трошки хлору і багато гіпохлориду, а там – трошки хлору і багато змішаних оксидантів. Якщо ми це зробимо, у нас місячне споживання хлору з 800 тонн зменшиться десь до 200-300 тонн. І тоді для нас проблема відпаде.

ЗА ПІВРОКУ МОЖНА ВИРОБИТИ СТРАТЕГІЧНУ ПРОГРАМУ “ПИТНА ВОДА”

– З чого починати, щоб створити таку програму, а у перспективі і стратегію оновлення системи? Адже на сьогодні немає навіть мап інженерних мереж.

– У нас немає нічого. Щодо водоканалів ми – країна третього світу в центрі Європи. Для оновлення потрібні гроші і люди. Треба відключити політику й емоції, зібрати професіоналів. Тоді за 6 місяців ми можемо вибудувати найкращу в Європі стратегічну програму “Питна вода”. У такому разі навіть при зміні місцевої влади казатимуть: вибачте, пани депутати, ви не можете голосувати за те чи те, бо для вашого водоканалу діє конкретна державна програма. Ось тоді безпека міст працюватиме.

– Хлорування – це лише один із етапів у процесі фільтрації. А якщо брати всю цю систему – від водозабору до споживача – в якому вона стані?

– Радянський Союз.

– Тобто, її треба повністю модернізувати?

– Треба міняти все. І має бути комплексний підхід.

– Скільки на це коштів треба? Бодай яким порядком вони вимірюються?

– Якщо брати тільки системи водопостачання, то це десь 50 млрд гривень на всю країну. Але це без мереж.

– Чи є дані про ступінь забруднення і, можливо, навіть зараження у самих мережах?

– Водоканали це контролюють. Зношеність мереж – 70%.

– І на скільки їх ще може вистачити, якщо ніхто нічого так і не робитиме?

– Те, що ми маємо зараз – це все на словах. Допоки не буде електронних мап мереж і реальних обстежень у кожному місті, ми не можемо мати реальних вихідних даних. 70% за документами, а скільки фактично ми не знаємо. Тому що у нас у містах немає електронних мап мереж і реальної статистики.

– І за півроку програму дійсно можна зробити?

– За півроку можна зробити програму. З наступного року почати фінансувати, і вже до кінця 2019 року хоч 30-40% міст матимуть бодай гарантії.

НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕГУЛЯТОР МАЄ БУТИ, АЛЕ ВІН НЕ ПОВИНЕН ВСТАНОВЛЮВАТИ ТАРИФ

– На фінансування і, власне, на баланс водоканалів тариф впливає значно?

– Впливає, звичайно.

– НКРЕКП фактично маніпулює тарифами, забороняючи водоканалам самостійно їх встановлювати. Вони не мають змоги закласти в тариф втрату води, а це сприяє збитковості.

– Зараз неважливо, як реагуватиме комісія. Зараз важливо, щоб у людей була вода. Все, що буде з тарифом, – це буде потім.

– Мінрегіонрозвитку планує вивести водоконали з-під підпорядкування НКРЕКП і перевести на місця. Які перспективи?

– Я маю подвійне бачення цього процесу: національний регулятор має бути, але він не має встановлювати тариф. І я дуже сумніваюся, що буде регулювання на місцевому рівні, бо бачу там також багато загроз. На місцях регулювання часто залежить від політичної волі. Я вважаю, що в цьому питанні не має бути політичної волі, має бути закон. Якщо орган, який має встановити тариф, своєчасно його не встановив і завдав підприємству збитки, у нас є норма Господарського кодексу про, що зумисне доведення до банкрутства будь-якого суб’єкта господарювання групою осіб – це кримінальна відповідальність. Коли перших 5 осіб за таку історію посадять в тюрму, я думаю, що решті буде зрозуміло, як бути з тарифною політикою.

– Експерти говорять, що 50% води попросту губиться в мережах, а люди за неї, по суті, платять.

– Це окреме запитання. Не всі 50%. Тому що раніше із цих 50% 30% – це недореалізація на багатоквартирних будинках. Це різниця, яка законом про комерційний облік буде сформована.

– Ми не можемо брати західні кредити на оновлення обладнання на водоканалах та мереж, оскільки не маємо програми та стратегії оновлення. Однак поодинокі директори водоканалів наважилися взяти кредит на оновлення обладнання. Проти деяких із них порушені кримінальні провадження, зокрема в Тернополі. Як ви це коментуєте?

– Тут має бути державна політика. Держава встановлює правила для будь-яких інвестицій, для будь-яких типів джерел – і встановлює відповідальність. Поки в нас не буде сформовано відповідальність – чи то гроші іноземні, чи то гроші місцеві – у нас не буде порядку. Незалежно від джерел інвестицій. Вчора мала розмову з представником білоруської асоціації. Він мені він пояснив наступне: якщо побудували об’єкт і ввели його в експлуатацію, і 2 людини підписали цей документ – людина, яка проектувала, і людина, яка будувала – і він не працює, то ці 2 людини наступного дня сідають у тюрму. Нашу країну нічого іншого не врятує.

censor.net.ua

Материалы по теме: