Що німці очікують від майбутнього парламенту?

З моменту вступу на посаду президента Володимир Зеленський встиг особисто зустрітися із канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель та продовжує контактувати з нею у телефонному режимі щодо мирного врегулювання на Донбасі. Новий глава...

З моменту вступу на посаду президента Володимир Зеленський встиг особисто зустрітися із канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель та продовжує контактувати з нею у телефонному режимі щодо мирного врегулювання на Донбасі.

Новий глава також встиг отримати і порцію критики з боку західних партнерів. Посли країн Великої сімки, до якої входить і Німеччина, критично прокоментували ініціативу президента люструвати чиновників часів головування Порошенка.

Соціологічні опитування свідчать, що вже незабаром Зеленський матиме значну фракцію у парламенті, тож його вага зросте не лише в українській внутрішній політиці, але й в очах Заходу, зокрема й Берліна. DW вирішила опитати німецьких експертів, чого вони очікують від парламентських виборів в Україні.

Намір Зеленського за допомогою дострокових виборів конвертувати високу особисту підтримку у голоси його партії “Слуга народу”, судячи з результатів соціологічних опитувань, має високі шанси на реалізацію – розмірковує експерт німецького фонду “Наука і політика” Штеффен Галлінґ.

Втім він має сумнів, що президентській полічтичній силі вдасться самостійно сформувати уряд.

“З огляду на змішану виборчу систему та неможливість передбачити результати на мажоритарних округах я виходжу з того, що Зеленський буде змушений шукати коаліційного партнера”, – зазначає експерт.

За його словами, через заявлене новим президентом бажання співпрацювати лише з “новими політиками” найвірогіднішим кандидатом у такі партнери може бути партія “Голос”

Якщо “Слуга народу” таки зможе самостійно сформувати більшість у Верховній Раді, вперше в українській історії у президента не буде противаги у вигляді необхідності домовлятися із коаліційними партнерами, зазначає політолог Андре Гертель .

“Якщо це станеться, то у Зеленського не буде інституцій, що могли б омежити його владу”, – попереджає німецький доцент університету “Києво-Могилянська академія”.

Штеффен Галлінґ також вважає, що концентрація влади в руках президента і його партії може стати “випробуванням” для української демократії, втім він налаштований оптимістично.

“У випадку абсолютної пропрезидентської більшості це також ускладнить президенту спроби зловживати владою”, – каже Галлінґ.

За словами експерта, перші рішення та призначення Зеленського свідчать, що тому бракує адміністративного досвіду та стратегії. До того ж, у багатьох своїх ініціативах він робить занадто поспішні кроки. Так, замість того, аби дочекатися обрання нового парламенту та уряду та спільно із ним розробити план дій щодо Донбасу, президент діє самостійно без розуміння, якою буде внутрішньополітична реальність вже за декілька тижнів, розмірковує Гертель.

Партії “ЄС” передрікають участь у малочисельній опозиції.

Партії “ЄС” передрікають участь у малочисельній опозиції. На фото: Андрій Парубій на партійному з’їзді 31 травня 2019 року

Втім, знайти виправдання проблемам із реформами Зеленському буде набагато важче, ніж попередникам, додає експерт. Адже разом із великою фракцією у парламенті Зеленський отримає і тягар одноосібної відповідальності за ситуацію у країні.

“В нього вже не буде відмовок, як у інших голів держави, про те, що якісь із їхніх ініціатив не знаходять підтримки у Раді. Цікаво буде подивитися, як президент впорається із цією владою”, – додає політолог.

Серед очікуваних реформ, які має провести новий парламент, експерти називають зміни у сферах юстиції, правоохоронних органів та корупції.

Без незалежності судів та правоохоронних органів, спроби покарання політичних попередників, що посядуть місце у парламентській опозиції, можуть сприйматися європейськими партнерами Києва як політично вмотивовані.

“А будь-які види політично мотивованого переслідування будуть суперечити європейським прагненням України”, – стверджує експерт.

Материалы по теме: