Проєвропейські партії готові порушувати угоду з ЄС

Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи “Слугу народу”, запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка. Платформа “ЄвроПравда” завершує масштабне дослідження зобов’язань провідних політичних партій щодо проведення європейських...

Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи “Слугу народу”, запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка.

Платформа “ЄвроПравда” завершує масштабне дослідження зобов’язань провідних політичних партій щодо проведення європейських реформ.

Почнемо з того, що Україна стала першою країною, у відносинах із якою Євросоюзу довелося використати механізм арбітражного вирішення суперечок, прописаних в угодах про вільну торгівлю.

Відповіді, які були отримані від партій-лідерів, свідчать, що у новій Раді є шанси вирішити цю проблему, замінивши мораторій іншим захисним інструментом. Таку можливість не відкидають у “Слузі народу”, “ЄС”, “Голосі” та “СіЧ”.

Єдиною партією, що детально виклала своє бачення, став “Голос”. У партії пропонують вирішити проблему через стовідсоткове охоплення чіпуванням  усієї деревини у лісгоспах.

“Це дозволить унеможливити нелегальний експорт деревини, оскільки її буде неможливо вивозити через легальні пункти перетину кордону” – пояснюють у партії. Також вони пропонують зобов’язати проводити продаж великих партій деревини виключно через систему ProZorro. Варто додати, що чіпування – ефективний, але доволі недешевий механізм».

“Слуга народу”, яка має стати найбільшою фракцією нового парламенту, також погодилася із потребою скасувати мораторій, але уникла деталей, пообіцявши запровадити “правила вирубування за зразком Швейцарії чи Австрії”.

“Європейська солідарність” визнала, що мораторій суперечить Угоді про асоціацію і доведеться шукати “взаємоприйнятний компроміс із ЄС”, але взагалі не навели конкретних ідей (варто нагадати, що саме президент Порошенко свого часу підписав закон про мораторій).

А “Сила і честь” готова до запровадження “повної екологічної заборони вирубки, в тому числі й для внутрішнього споживання”.

“Європейську сторону це рішення, ймовірно, задовільнило би, оскільки зникає викривлення торгівлі, але виникає питання, наскільки повна заборона вирубки відповідає економічним інтересам України”, – запевняє науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. Такий сценарій справді виглядає малоймовірним – зрештою, тоді Україні доведеться самій імпортувати деревину. Єдиною партією, яка ратує за збереження мораторію у його нинішньому вигляді, стала “Батьківщина”. “Український ліс має перероблятися в Україні, даючи продукт з доданою вартістю”, – заявили у партії Тимошенко. Там додали, що до переробки деревини “мають бути залучені спільні з європейськими партнерами підприємства з інвестиціями з ЄС”, але, на жаль, ця пропозиція не усуне порушення Угоди про асоціацію, а отже – означатиме загострення торговельного конфлікту з ЄС.

Чи варто чекати від нової Ради нових ініціатив, що порушують економічну частину Угоди про асоціацію? Якщо вірити відповідям партій – ні. Точніше, майже ні»

“СіЧ” в свою чергу, готова до “обмежувальних імпортних мит для захисту важливих галузей”.

Однак є порушення Угоди, до яких українські політики ставляться лояльніше, пропонуючи ідеї, які гарантовано не будуть сприйняті Брюсселем. Показовий приклад – назви “Коньяк”, “Шампанське” та інші зареєстровані географічні назви, від яких Україна зобов’язалася відмовитися.

“Голос” та “СіЧ” хочуть повернути Україні право на виробництво “коньяків” та “шампанських” і обіцяють додаткові переговори з ЄС із цього приводу.

1) виробники цих продуктів вже самі висловили готовність до відмови від таких назв.

2) позиція ЄС не має шансів змінитися, що довели численні переговори Брюсселя з іншими партнерами, від Азії до Америки.

“Переговори з Брюсселем в цьому випадку користі, думаю, не принесуть. – коментує Вероніка Мовчан. – Краще було б подумати про ефективний ребрендінг, скориставшись у тому числі допомогою ЄС. Зараз світ дуже динамічний, вигоди від нового бренду, мені здається, недооцінюються”.

“Дешевий контрафакт вбиває внутрішнє виробництво, яке спокійно могло б його замінити і задовільнити попит громадян”, – впевнені у “Голосі”. “Уявіть, що хтось використовує бренд української компанії і виробляє продукцію гіршої якості, фактично псуючи нашу репутацію. Нам це сподобається? Звичайно, що ні”,- пояснюють у “Європейській солідарності”

Усі партії-лідери готові підтримувати інтеграцію України до спільної транзитної системи ЄС. Відповідний закон мав бути ухвалений ще до 2016 року, але досі був “не на часі” для законодавців. Також всі партії вважають пріоритетом підтримку погодженого з ЄС законопроєкту про авторизованих економічних операторів. Майже одноголосно партії підтримують закони, необхідні для “промислового безвізу”.

Йдеться про рух України до підписання угоди ACAA, яка має на меті автоматичну сертифікацію українських промислових товарів для постачання на ринок ЄС. Всі партії назвали їх схвалення “важливим і терміновим завданням”.

“Європейська правда” багаторазово зазначала, що Україна буде змушена повернути обов’язковий техогляд – регулярні перевірки автомобілів на безпечність є вимогою Угоди про асоціацію. Та не менш регулярно, при чому вже два роки поспіль, що під виглядом “європейського” уряд проштовхує проєкт про техогляд, який має численні  розбіжності із зобов’язаннями України перед ЄС.

І лише одна партія пообіцяла робити це повністю за європейськими нормами.

Техогляд приватних некомерційних автомобілів – раз на два роки. Нове авто 4 роки перевіряти немає потреби. Серйозна аварія або пробіг понад 160 тис.км від попереднього огляду – підстави пройти техогляд позачергово.

Це все – зобов’язання України за Угодою з ЄС, і їм повністю відповідає пропозиція партії “Європейська солідарність”. А ще вона пропонує дуже прогресивну норму: відмовитися від захищених талонів техогляду – достатньо того, що автомобіль є у базі даних, і поліція може це перевірити.

“Слуга народу” не вважає за потрібне проводити техогляд після аварій та “за пробігом”, а “Голос”, навпаки, хоче дозволити не проходити огляд раз на 2 роки, якщо машина їздить мало. При цьому “Слуга” виступає за повернення на автомобілі захищених талонів, “Голос” – за те, щоби обійтися без них. Обидва підходи не суперечать нормам ЄС, просто останній – ліберальніший.

Розділення УЗ-перевізника і колійного господарства, допуск приватних перевізників до колійної інфраструктури, створення регулятора ринку залізничних перевезень, підвищення рівня безпеки залізничних перевезень – все це має зробити Україна, і все це назвали серед своїх задач  дві нові партії, що мають шанс пройти до Ради – “Голос” та  “СіЧ”, а також партія “ЄС”

Ще один новачок, “Слуга народу”, також має системне бачення, там у відповіді випустили лише безпекову компоненту. “Батьківщина” також пообіцяла виконати зобов’язання за Угодою та підкреслила: демонополізація – буде.

Всі п’ять партій, що взяли участь в опитуванні, обіцяють йти до ЄС та НАТО і виконувати асоціацію – хоча дехто й припускає, що відступатиме від зобов’язань.

Нова Рада має впровадити реформи, прописані в Угоді про асоціацію. Тому публічні обіцянки партій мають стати дороговказом для них.

Якщо будь-яка з партій-учасниць має намір виправити огріхи у своїх відповідях або взяти додаткові зобов’язання з проведення реформ – редакція готова оновити результати дослідження.

Материалы по теме: