Порошенко та Плахотнюк рятували металургійний завод в проросійському Придністров’ї

Напередодні виборів президент України Петро Порошенко погодив зняття санкцій з «Молдовського металургійного заводу», «ММЗ», який є одним з основних платників податків у невизнаній «Придністровській Молдовській республіці». А прийнеття такого...

Напередодні виборів президент України Петро Порошенко погодив зняття санкцій з «Молдовського металургійного заводу», «ММЗ», який є одним з основних платників податків у невизнаній «Придністровській Молдовській республіці».

А прийнеття такого рішення відбулося на прохання прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа, ставленика олігарха Влада Плахотнюка, який, пов’язаний з роботою цього підприємства.

Придністровський «ММЗ», РНБО та Порошенко вивели із санкційного списку вже 19 березня 2019 року – за тиждень після того, як про це прямо попросив молдовський прем’єр-міністр, близький до Плахотнюка Павел Філіп.

У листі до керівництва України Павел Філіп просить виключити «ММЗ» із санкційного списку.

11 березня цей документ отримало МЗС України, звідти було відправлено лист до АП, звідти його отримала СБУ.

В кіцевому рішенні подання направили до РНБО, чиїм рішенням 19 березня 2019 санкції із заводу у Придністров’ї були зняті.

«У випадку із заводом у «ПМР», схоже, спрацювала «давня дружба», про яку каже сам Плахотнюк, між на той момент офіційним лідером України та неофіційним лідером Молдови – і відкрила шлях до прямого постачання брухту на раніше підсанкційний завод у невизнаній республіці у Придністров’ї», – зазначають журналісти розслідування.

ЗМІ України та Молдови неодноразово писали про дружні стосунки та партнерство Порошенка та Плахотнюка, сам Плахотнюк називав Порошенка «старим другом», коли той відвідував презентацію одного з проектів фонду олігарха у 2014 році.

«Плахотнюка в цій країні називають найбільшим олігархом та чи не найвпливовішою людиною республіки, а Порошенко у минулому мав бізнес-інтереси в Молдові», – пишуть журналісти.

Партії металобрухту з України згідно з документами почали провозити через Кишинів. Фірма з уставним фондом зареєстрована за тою ж адресою, де знаходиться районна організація найбільшої партії владної коаліції, Демократичної партії Молдови, очолюваної Плахотнюком.

«Він повністю цим займається. Його фірма цим займається – «Металферос». Так, це державна контора, але він нею нею керує. Точніше його представники», –зазначив Белітченко.

Українські спецслужби також помітили цю «схему», зареєстрували провадження та подали Novastal на включення в санкційний список. За 3 місяці внесли компанію у санкційний список, а Порошенко підписав відповідний указ.

«Чому українська влада виключила з санкційного списку один з найбільшихзаводів у так званій «ПМР», відділення якої від Молдови офіційно не визнає? Чому таким чином дозволила експортувати з України сировину на завод, який приносить дохід в місцевий бюджет як у вигляді податків так і у вигляді дивідендів – а отже з нього годуються місцеві проросійські сепаратисти? Хіба це не йде у розріз з українськими геополітичними інтересами України та заявами самого Порошенка щодо боротьби з сепаратизмом?», – здивовано пишуть розслідувачі.

Знімальна група також намагалася запитати про це безпосередньо у Петра Порошенка – за першої після отримання інформації його появи в публічному просторі. Це сталося 21 квітня – під час голосування на виборах президента України у другому турі.

Влад Плахотнюк також не відреагував на дзвінки та повідомлення від журналістів. Окремо йому відправили письмові питання. У свою чергу не захотів говорити з журналістами на тему свого листа і прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп.

При цьому українські експерти вважають, що санкції грають на користь не тільки Україні та її національним інтересам, але й самій Молдові.

«Українські санкції є тиском на придністровське керівництво – таким чином його спрямовують до діалогу с офіційним Кишиневом, а не з Росією, в сфері впливу якої він є», – зазначає Артем Филипенко, завідувач відділу досліджень Придунайсько-Чорноморського регіону Національного інституту стратегічних досліджень в Одесі.

«Відносно невизнаної «ПМР» Україна має, в першу чергу, керуватися своїми власними національними інтересами, виходячи з тих ризиків і загроз, які несе з собою існування цього сепаратистського анклаву на території Молдови… Тобто для України питання «ПМР» – це дзеркало, сценарій того, як може розвиватися ситуація всередині країни» – додає Филипенко.

Материалы по теме: