Новий наступ Орбана: навіщо Угорщина втручається в українські вибори

Останнім часом на Закарпатті спостерігається надзвичайна мобілізація угорської громади. Напередодні парламентських виборів, це цілком логічно. Зустріч у монастирі “Кармеліта”, 12 липня прем’єр-міністр Угорщини зустрівся з лідером Товариства угорської культури...

Останнім часом на Закарпатті спостерігається надзвичайна мобілізація угорської громади. Напередодні парламентських виборів, це цілком логічно.

Зустріч у монастирі “Кармеліта”, 12 липня прем’єр-міністр Угорщини зустрівся з лідером Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василем Брензовичем у будівлі колишнього монастиря “Кармеліта” у Будайській фортеці Будапешта, де віднедавно розміщується кабінет Віктора Орбана.

Третім на зустрічі був віце-прем’єр Угорщини Жолт Шем’єн, який раніше не раз заявляв про право закордонних угорців на автономію та подвійне громадянство.

Василь Брензович є не тільки одним із лідерів угорської громади України, а й кандидатом у нардепи у 73 виборчому окрузі, а ця зустріч відбулася трохи більше, ніж за тиждень до дня виборів, у ній навряд чи варто шукати щось екстраординарне.

Справа у тім, що Віктор Орбан регулярно зустрічається з лідерами закордонних угорців, у тому числі перед чи після виборів у сусідніх з Угорщиною країнах, де проживають чималі угорські громади.

Орбан титрував згадану зустріч у монастирі вкрай лаконічно: “Nekünk Kárpátalja az első”. Українською ця фраза перекладається як “Для нас головне – Закарпаття”.

Саме під таким гаслом 3 угорські кандидати – Василь Брензович, Йосип Борто та Міклош Товт – балотуються у Верховну Раду України за мажоритарними округами, використовуючи як українську, так і угорську версію гасла.
Реальні шанси перемогти угорський кандидат має лише в одному окрузі – №73.

Цей мажоритарний округ до 2006-го був основою так званого угорського, або Притисянського виборчого округу, де більшість виборців складали етнічні угорці.  Однак після повернення до мажоритарки, ЦВК змінила межі округу, фактично нівелювавши угорську більшість.

Відновити округ угорські лідери вимагають давно, а особливо завзято з 2014-го року. Тоді Василь Брензович навіть погрожував подати на Україну в Європейський суд з прав людини, але зрештою опинився у прохідній частині списку БПП – і так ситуація була врегульована.

Напередодні парламентських виборів 2019 Брензович знову звернувся до ЦВК щодо угорського виборчого округу, але він так і не був утворений.
Нова виборча стратегія під керівництвом Будапешта. Не змогли угорські лідери також домовитися із якоюсь з потужних всеукраїнських партій, як це було досі.

Зазвичай, дві угорські організації – КМКС та УМДС (Демократична спілка угорців України) – знаходили партнерів з-поміж партій влади. Залежно, хто був в Україні при владі, з тими й домовлялася та угорська організація, яка була ближче до цієї партії влади.

КМКС свого часу укладала політичні альянси з “Нашою Україною” Ющенка та Блоком Петра Порошенка, а УМДС – з Партією регіонів.
За інформацією “Європейської правди”, лідери закарпатських угорців робили кілька спроб домовитися з командою Володимира Зеленського ще під час президентської виборчої кампанії та відразу після неї, однак все закінчилося нічим.

В Будапешті давно готувалися до такого сценарію.
Якщо раніше офіційні представники Угорщини в Україні всіляко публічно відмежовувалися від внутрішньополітичних процесів у сусідній країні, покладали роль комунікаторів та менеджерів на лідерів угорських організацій, то з 2014-2015 років це почало змінюватися.
З того часу офіційний Будапешт спершу непублічно почав брати політичну ініціативу в свої руки.

Першим результатом цього стало майже історичне об’єднання двох угорських організацій, які досі ворогують, напередодні місцевих виборів 2015-го року – КМКС і УМДС пішли єдиним списком усюди, окрім “угорських” районів, і здобули найбільше в історії представництво на місцевом рівні та “золоту акцію” в Закарпатській обласній раді, яку вміло обміняли на низку посад.
За останні кілька років коштом Будапешта обидві угорські організації змогли посилити свої партійні структури, КМКС навіть переїхала в новий офіс, розширити штат угорських ЗМІ Закарпаття, які є фактичними рупорами однієї з двох угорських організацій, також змогла придбати 50% акцій місцевого 21 каналу, при чому на кошти гранту від угорського уряду.

Йдеться про офіційну угорську владну вертикаль, яка фактично бере участь у виборчій кампанії в Україні.

“У середу разом з генеральним консулом Угорщини в Ужгороді Йожефом Бугайлом ми навідалися до села Кам’яниця, де обговорили питання, які були озвучені напередодні, і у вирішенні яких може допомогти уряд Угорщини”, – пише про зустріч угорський кандидат на сторінці у Facebook.
Як щодо статті 55 Віденської конвенції про консульські зносини, де йдеться про невтручання у внутрішні справи країни перебування? Схоже, ні, не чули.

Можна не звертати увагу на те, скільки проєктів презентує угорський уряд в ці спекотні виборчі дні на Закарпатті, бо подібну роботу угорська сторона робить і не у виборчий період – реконструює садки, школи, амфітеатри, амбулаторії, тощо. Так само дуже часто на Закарпаття приїздять угорські урядовці. Але 2 тижні перед днем голосування – навіть для них занадто часто.

Графік наступний: 10 липня – візит уповноваженого уряду Угорщини Іштвана Грежі: участь у закладанні капсули будівництва угорського дому в Середньому та відкриття навчально-виховного комплексу в селі Галоч;

11 липня – візит у Берегово заступника міністра МЗС Угорщини Левенте Модьора, який презентував нову хвилю грантів для закарпатців у рамках плану Егана, за яким тільки за останні 3 роки Угорщина виділила на Закарпаття 41 мільйон євро.

15 липня – візит керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергея Гуйяша для відкриття реформатської церкви у селі Паладь-Комарівці, що на Ужгородщині, відреставрованої за кошти угорського уряду;
16 липня – візит до Берегова міністра МЗС Угорщини Пийтера Сійярто, в рамках якого він планує зустрітися з лідерами угорської громади Закарпаття.

Очевидно, що угорська влада намагається усіляко підтримати свою громаду в Україні, у тому числі на виборах. Зберегти представництво у Верховній Раді, хай і у вигляді одного депутата, – це для офіційного Будапешта є принциповим моментом.

Схоже, у Віктора Орбана мають намір за будь яку ціну здобути те представництво у парламенті, яке угорцям досі тільки обіцяли. Хай без угорського округу, але саме по мажоритарці, тобто від людей, а не за списком.

Вся угорська політика побудована на символізмі, тому й такі величезні зусилля та ресурси кинуті. Тим паче, ризик, що Василь Брензович може програти, доволі високий. А це ризик залишитися без представництва у найвищому законодавчому органі влади.

Та, видається, це далеко не єдина мета, яку переслідує Віктор Орбан. Адже кинути в бій своє найближче оточення заради одного мандату в українському парламенті – це справді занадто.

Вийти виключно за межі виборчої кампанії та звернути увагу на те, що офіційний Будапешт фактично “полює” на Володимира Зеленського, відколи той став президентом, то виглядає так, що
цим політичним “штурмом” Закарпаття Віктор Орбан намагається спровокувати Київ на конфлікт.

Цю тактику угорський прем’єр-міністр використовує повсякчас всюди і з усіма. Навіть з Дональдом Трампом. Ця тактика, правду кажучи, постійно приносить Віктору Орбану дивіденди. Усі спроби вийти на пряму комунікацію із Володимиром Зеленським наразі провалилися. До Києва їздив на інавгурацію президент Угорщини Янош Адер ще у травні, після – тиша.

Пийтер Сійярто нещодавно раптом прилетів у Торонто на конференцію щодо реформ в Україні та заявив, що Зеленський – це нова надія для Будапешта, і навіть після цього тиша.

Віктор Орбан не звик чекати, тому, схоже, після кількох дипломатичних спроб вирішив перейти до улюбленої недипломатичної тактики. Зрештою, що він втрачає? Скасують акредитацію одного з його генконсулів чи заборонять в’їзд Сійярто або Гуйяшу – це додатково мобілізує електорат і дозволить вкотре розіграти карту, мовляв, ми хочемо допомогти угорській громаді та Закарпаттю, підтримати, а Київ – ніж у спину

Материалы по теме: