Кремль атакует: как на украинский бизнес повлияют российские санкции

Какие компании больше всего пострадают от действий России, и стоит ли переживать за украинскую экономику. Напередодні Росія оприлюднила санкційні списки, куди потрапили 68 українських компаній та 322 фізичні особи, серед яких...

Какие компании больше всего пострадают от действий России, и стоит ли переживать за украинскую экономику.

Напередодні Росія оприлюднила санкційні списки, куди потрапили 68 українських компаній та 322 фізичні особи, серед яких депутати Верховної Ради, силовики та бізнесмени.

Санкції передбачають блокування активів на території РФ.

Проте, як зясувала ЕП, більшості фігурантів списку вони ніяк не загрожують, оскільки вони не мали ані активів, ані ніяких економічних зв’язків з РФ.

Хоча окремі бізнесмени і компанії все ж таки понесуть збитки, але суттєвого тиску на економіку очікувати не варто.

ЕП детально пройшлась по списках і запитала в бізнесу, наскільки болючими для них будуть санкції.

Сплутали “карасів”

Російські санкційні списки викликали в Україні чимало здивувань, адже туди потрапили люди, які ніяких активів у РФ не мали і мати не можуть. Включення у списки народного депутата Михайла Гаврилюка або 85-річного Юрія Шухевича, ймовірно, було розраховано на високу медійну складову.

Є і зовсім курйозні випадки. Наприклад, під 119-м номером у списку зазначений Євген Валерійович Карась 1964 року народження. Напевно, російська влада думає, що включила до списку лідера ультраправого угрупування “С14” Євгена Карася, але, судячи з року народження, туди потрапив художник-галерист з таким же ім’ям і прізвищем.

Повний список фізосіб і підприємств, які підпали під санкції

“Очевидно, мети скласти якийсь comprehensive-список не було. Просто взяли списки найбільших бізнесменів і політиків, виключивши найперших (Петро Порошенко, Володимир Гройсман, Рінат Ахметов) та явно проросійських, або тих, що не дружать з владою (Вадим Новинський, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський).

При цьому не забули включити людей із їх близького оточення (син та бізнес-партнер президента, топ-менеджери Ахметова та Новинського), додавши яскравих антиросійських активістів. Але якоїсь чіткої системи, принаймні я, не бачу”, — ділиться своїми враженнями аналітик інвесткомпанії Concorde Сapital Олександр Паращій.

Постріл в повітря

Що стосується економічної складової списку, то при складанні списків в РФ мабуть керувались тим, щоб не нашкодити найвпливовішим політикам України, які дійсно можуть мати суттєві активи в РФ.

Наприклад у списках немає ані президента Петра Порошенко, який має завод у РФ, ані близької до нього фінансової компанії ICU, яка нещодавно придбала в Росії мережу ресторанів Burger King.

А от бізнесмени, які потрапили в санкційні списки, уже не зможуть розпоряджатися активами в Росії. Принаймні, ті, у кого є там підприємства.

Суть санкцій для бізнесу полягає в тому, що заморожуються безготівкові кошти у РФ, які належать компаніям, що попали під санкції, та обмежується можливість їх виведення із Росії.

“Тобто, після запровадження санкцій згадані компанії, які щось купували в РФ для своєї виробничої діяльності, якісь комплектуючі для своєї продукції або для свого устаткування, або продавали туди свою продукцію, мали там представництва, або тримали там безготівкові кошти, не зможуть вести уже таку діяльність”, — пояснює голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

ЕП попросила Мінеономрозвитку дати якийсь попереденій аналіз щодо впливу цих рішень на бізнес та економіку, але наразі оцінити економічний ефект від введення санкцій в міністерстві не можуть. Співрозмовник з відомства сказав, що на це може знадобитися мінімум два тижні.

У Нацбанку поквапились запевнити, що на макроекономічну стабільність санкції не вплинуть. Схожої думки дотримуються і аналітики, опитані ЕП.

Як Росія українських аграріїв залякувала

“Виходячи із тексту постанови уряду РФ, ніякого економічного впливу чекати не варто. Постраждати можуть лише компанії чи громадяни, у яких є активи на території, що контролюється урядом Росії.

Це, наприклад, може стосуватися Веревського (Андрій Веревський, власник агрохолдингу “Кернел” — ЕП), адже Кернел раніше інвестував в порт на Тамані. Минулого року компанія отримала від тієї власності 7,8 млн доларів, цього року могло бути трохи більше, але це все одно дуже мала частина операційного прибутку Кернела — менше 5%”, — каже Паращій.

У компанії Кернел запевнили, що санкції ніяк не відобразяться на діяльності компанії.

“Компанія володіє через спільне підприємство активом в Російській Федерації, але вже кілька років не веде діяльності на території РФ”, — зазначили ЕП в компанії.

Про марність санкцій заявили і в інших компаніях. Одним з перших це зробив агрохолдинг “Нібулон”, який так само опинився в указі російського президента.

“Офіційно повідомляємо, що ні Олексій Вадатурський (власник компанії — ЕП) , ні ТОВ СП “Нібулон” не мають на території Російської Федерації будь-яких рахунків, майна чи підприємств. Не ведемо ми і ніяких торговельних відносин з російськими та іншими компаніями пострадянських країн, починаючи з середини 90-х років”, — йдеться у повідомленні компанії.

Ще одні фігуранти санкційних списків — агрохолдинги “Миронівський хлібопродукт” (ТМ “Наша ряба”, власник — Юрій Косюк — ЕП) та “Агромарс” — з 2013 року перестали постачати курятину в Росію і диверсифікували ринки збуту.

“Комплекс Агромарс” не здійснює закупівель обладнання та сировини в Російській Федерації і не поставляє в РФ свою продукцію. Власності на території РФ не має, як і рахунків в російських банках”, — зазначили в компанії.

У підсанкційному переліку є ще такі аграрні компанії як Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ), державний “Укрспирт”, “М’ясна фабрика “Фаворт Плюс”, що належить корпорації “АТБ”, “Синьків Агро” Дмитра Фірташа. Всі вони наразі не працюють з російським ринком.

Так, “Укрспирт” не постачає власної продукції до Російської Федерації та не споживає її сировину і комплектуючі у виробництві. Головними напрямками є внутрішній споживчий ринок, та експорт до Польщі, Туреччини, Німеччини та Азербайджану.

Взагалі сам вибір російсьих чиновників у агросфері також багатьох здивував.

“Із списку топ-100 найбільших агрохолдингів під санкції попали номер 2, 4, 5 та 17. Не попав чомусь холдинг Олега Бахматюка під номером 1, і який в політиці активніший за інших. Також там немає ангрохолдинга Ігоря Коломойського, як його самого, і Петра Порошенка”, — зазначає голова ГО “Українське товариство економічних свобод” Мар’ян Заблоцький.

У перелік підсанкційних бізнесменів потрапило також подружжя Галини та Олександра Герег, Тарас Барщовський (ТМ “Галіція”, соки — ЕП), брати Олександр та Сергій Буряки (аграрне підприємство Сварог Вест Груп — ЕП), Геннадій Буткевич (мережа магазинів АТБ — ЕП), колишній голова фінансового комітету Верховної Ради і бізнесмен Сергій Рибалко (S Group, харчова продукція — ЕП). Проте їх компаній в санкційних списках немає.

Чи постраждає Пінчук

З промислових підприємств потенційно може постраждати лише Інтерпайп Віктора Пінчука, який має представництво у Москві. Проте аналітики кажуть, що компанія сьогодні вже не сильно залежить від ринку РФ.

“За нашими оцінками, вони зробили близько 20% продажів минулого року в Росії, і це були в основному колеса. Цього року частка Росії в їх продажах точно буде меншою, бо РФ збільшила суттєво мито на колеса. Щодо їх торгових площ, сказати важко, наскільки це серйозні активи. Скоріше, не дуже серйозні”, — припускає Паращій.

До списку також увійшли інші бізнеси Пінчука — банк “Кредит Дніпро” та “Старлайт Медіа”. Однак, ці підприємства не постраждали.

Що з фармацевтами

Один з найбільших виробників ліків — компанія “Фармак”, також потрапила у “чорні списки”. Так само туди потрапила і основний акціонер підприємства — Філя Жебрівська. Інший співвласник компанії — колишній голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, а зараз аудитор за НАБУ Павло Жебрівський — уникнув санкцій.

Контрольний пакет акцій компанії належить Філі Жебрівській. Другий за розміром пакет акцій — близько 10% — належить Павлу Жебрівському.

На питання ЕП в фармкомпанії на момент публікації матеріалу так і не відповіли. Проте у звіті компанії для акціонерів і кредиторів від липня 2018 року зазначається, що питома вага цієї країни в структурі експорту ПАТ “Фармак” на той момент становила 18,6%.

За результатами 2017 року в структурі зарубіжних продажів домінували Польща, Узбекистан і Росія. Зокрема, експорт до Польщі становив 28,3% загального обсягу експорту, в Узбекистан — 20,9%, в Росію — 16,7%.

Тобто, “Фармак” нарощував експорт саме за російським напрямком.

Крім компанії “Фармак”, в санкційному списку присутні також фармацевтичний дистриб’ютор БаДМ Олександра Суходольського та Олександра Дитятковського, а також власники іншого виробника ліків “Дарниці” — депутат Верховної Ради Гліб Загорій та його батько Володимир Загорій.

Знайти посередника

Ті підприємства, яких санкції будуть стосуватись, очевидно зможуть знайти вихід із ситуації і через юридичні процедури, вважають експерти.

“Незважаючи на державну політику щодо обмеження співпраці з Росією, ця країна залишається одним із найбільших економічних партнерів України. Запровадження санкцій безперечно ускладнить процес економічних стосунків і декому з українських бізнесменів для співпраці із Росією необхідно буде шукати посередників, зареєстрованих в інших країнах.

Напевно статистика продемонструє зменшення загального обсягу економічних стосунків з РФ, але фактично це буде просто перерозподіл потоків через інші країни. Це ускладнить бізнес але не припинить його”, — вважає Олег Пендзин

Загалом введені російські санкції не є критичними для українського бізнесу, а особливо для бізнесу перших осіб держави.

Проте в уряді РФ не виключили, що цей список може бути не остаточним.

“Ці заходи не остаточні. Як і будь-який інший список, цей так само може бути розширений або, навпаки, скорочений або взагалі знятий з порядку денного. Все буде залежати від подальшої стратегії дій керівництва України”, — зазначили в уряді РФ.

epravda.com.ua

Материалы по теме: