Колишній військовий прокурор «віджимає» гроші у Міністерства оборони, Або наскільки вигідно мати у друзях суддю-мільйонера…

Я Б В ВІЙСЬКОВІ ПРОКУРОРИ ПІШОВ, ХАЙ МЕНЕ НАВЧАТЬ Поки одні українці уже четвертий рік поспіль віддають останні копійки на допомогу нашій армії, інші вигадують судові схеми, аби набити...

Я Б В ВІЙСЬКОВІ ПРОКУРОРИ ПІШОВ, ХАЙ МЕНЕ НАВЧАТЬ

Поки одні українці уже четвертий рік поспіль віддають останні копійки на допомогу нашій армії, інші вигадують судові схеми, аби набити свої кишені коштами Міністерства оборони України.

Ситуація на межі абсурду: колишній військовий прокурор Болградського гарнізону Південного регіону України підполковник юстиції у відставці Андрій Саханов тривалий час вигадує позови, за будь-якими малозначущими, або навіть незаконними приводами, аби відсудити якнайбільше грошей у Збройних Сил України. Головний чинник в цих тяжбах – моральна і матеріальна шкода, яку нібито завдало оборонне відомство колишньому військовому прокурору під час його вкрай важкої і нелегкої служби на ниві військового правосуддя.

Справа ось у чому, у 2010 році пана Саханова було звільнено наказом Міністра оборони України з військової служби в запас за станом здоров’я, а також усунено з посади військового прокурора, при цьому вихідна допомога цьому «рядовому пенсіонеру» при його звільненні становила 155 880 грн., а сама пенсія – 8 500 грн. (це ще до останнього перерахунку пенсій в Україні). Достатньо пристойні суми, навіть як для нинішнього загальноукраїнського пенсійного рівня. Більше того, пан  Саханов, перебуваючи на службі, від держави отримав непогану 4-х кімнатну квартиру, яка на той час мала статус «комунального житла» і яке він примудрився перевести у статус свого постійного помешкання. Але пану Саханову всього цього здалося мало від держави й зокрема її оборонного відомства. І він починає серію тяжб з нею…

Спочатку Андрій Саханов звернувся до Білгород-Дністровського суду з позовом до військової частини, в якій тривалий час перебував на грошовому забезпеченні під час проходження служби у військовій прокуратурі про нібито відшкодування йому моральних та матеріальних втрат, які він нібито зазанав від несвоєчасно виплачених прокурорських надбавок до заробітної платні. Головним суддєю цієї справи став Олександр Боярський, за сумісництвом – скандальний мільйонер і відомий в певних колах власник 12-ти квартир у славетному місті Одеса, а також «якось випадково» добрий знайомий нашого «приниженого державою» колишнього військового прокурора.

Олександр Боярський

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу Саханова про стягнення з останньої нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди, заподіяній цим фактом колишньому військовому прокурору гарнізону,  суд ухвалив Рішення, яким частково задовольнив позов пана Саханова та стягнув з військової частини на його користь «заборгованість» в розмірі 516 747 грн.

Звичайно, що представники військової частини не погодилися з таким рішенням суду, оскільки вважали його завідомо неправосудним, посилаючись на порушенням суддею очевидних для застосування норм процесуального і матеріального прав, та завідому невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Але все ж-таки, гроші прокурору, які він відсудив, таки сплатили, адже судові рішення є обов’язковими до виконання відповідно до Конституції України.

Звісно, представники військової частини «здаватися» здирнику і розкидатися направо та наліво державним коштом  не збиралися, тож подали апеляційну скаргу до Одеського адміністративного суду на постанову Білгород-Дністровського суду, яку було задоволено частково. Не погоджуючись з такою ухвалою, представники військової частини звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою з цього приводу.

Але, незважаючи на те, що було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, яка ще розглядалася адміністративним судом, пан Саханов в такій ситуації робить «хід конем» –  знову звертається до Білгород-Дністровського міськрайсуду із заявою про стягнення з військової частини додаткового грошового забезпечення в розмірі 133 363 грн. в якості – такого собі «забезпечення позову». Тільки ось незрозуміло, з якого приводу… адже ще не було завершено розгляд першої справи. Пана Саханова, такого роду дрібниці не засмутили і він нахабно знову почав клянчити у суді чималу суму «компенсації» з колись не чужого йому війська.

Як не дивно, але суддею по черговому позову Андрія Саханова знову, «майже автоматично» стає все той же суддя–мільйонер пан Боярський. Такий собі, «дивний збіг обставин». Звісно, в результаті – міськрайонним судом був виданий цілком очікуваний наказ на підставі заяви позивача про стягнення заробітної плати. І поки, військова частина скасовувала цей не правочинний судовий наказ, Державною казначейською службою України в Білгород-Дністровському районі з рахунків частини були знову примусово списані кошти на користь колишнього військового прокурора. Таким чином, пан Саханов знову опинився «у дамках», здерши з військової частини в черговий раз додатково 100 з лишнім тисяч гривень.

Згодом, наказ був скасований, а провадження по даній справі було закрито, але гроші з військової частини вже тю-тю… плавно перекочували до кишені колишнього прокурора Саханова. Тож, вразившись своїм успіхом у судовій тяганині із українським військом, останній вирішив не зупинятися на досягнутому. Він вкотре надумав звернутися до суду і… знову повторив свій позов на всі ті самі 516 тисяч гривень. Цього разу суддею у справі був Віталій Мишко, але, знову ж таки, рішення, як не дивно, було прийнято на користь позивача. І… пан Саханов знову отримує гроші…

Більш того Саханов цинічно звернувся із заявою до правоохоронних органів про нібито несвоєчасне виконання рішень судів, згідно якої проти командира військової частини порушили кримінальну справу за ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, «невиконання судового рішення» і це в той час, коли в Україні діє особливий період. Коли командиру явно не до «своєчасного задоволення» грошових вимог зухвалого здирника, в умовах виконання бойових завдань, зокрема в зоні проведення АТО.

Цікавий факт – під час війни, коли більшість населення України платить податки, щоб забезпечити обороноздатність армії, офіцер, який колись носив погони, користуючись прогалинами у законодавстві країни і «тісними знайомствами» у суддівських колах вже встиг відсудити у МОУ більше як 1 млн. грн. і зупинятися на досягнутому схоже не збирається.

Віктор Трушків

Материалы по теме: