Депутати намагаються відмінити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

Не спромігшись «потопити» незалежні антикорупційні органи до Нового року, після свят депутати провладної коаліції взялися за порятунок корупції з іншого боку: зареєстрували у Верховній Раді законопроект, прийняття якого позбавить...

Не спромігшись «потопити» незалежні антикорупційні органи до Нового року, після свят депутати провладної коаліції взялися за порятунок корупції з іншого боку: зареєстрували у Верховній Раді законопроект, прийняття якого позбавить роботу антикорупційних органів будь-якого сенсу. А саме – нардепи хочуть скасувати кримінальну відповідальність за незаконне збагачення – саме те, для чого, власне, і було створено НАЗК та заповнюються декларації.

Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили в Україні в 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленого Меморандумом.

Проект закону №7499 зареєстровано 18 січня двома депутатами від Блоку Петра Порошенка: Андрієм Шиньковичем, який задекларував на себе та родичів 5 квартир, та Геннадієм Чекітою. Останній, зокрема, задекларував 6 елітних годинників, дві старі автівки ГАЗ та акції десятка ПАТ. Назвали документ завуальовано, «прикривши» нібито «благими намірами»: «Про внесення зміни до статті 368-2 Кримінального кодексу України з метою приведення її положень до вимог Конституції України».

У Пояснювальній записці автори наголошують на недолугості чинного законодавства, зокрема, закону «Про НАБУ» та Кримінального кодексу. На думку народних обранців, не можна звинувачувати особу, на яку покладено виконання функцій держави, у незаконному збагаченні без рішення суду. Автори апелюють до презумпції невинуватості, гарантованої Конституцією, хоча, оголошення про підозру, як відомо, жодним чином цій презумпції не суперечить. Адже за таким самим принципом можна скасувати увесь кодекс, заборонивши допитувати підозрюваних, щоб не викликати в них «потреби доводити свою невинуватість».

Також депутати нарікають, що незаконним нині може вважатись набуття матеріальних цінностей, походження яких незрозуміле з огляду на доходи декларанта. Тобто, якщо річний задекларований дохід перевищує вартість нового придбання, то виникає запитання: де взялися «зайві» гроші? Але відповідь на це питання пропонують пошукати… в Цивільному кодексі:

«Згідно з частиною п’ятою статті 719 Цивільного кодексу України договір дарування валютних цінностей на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, може укладатися усно. Відповідно до частини першої статті 1047 ЦК України, якщо сума договору позики не перевищує в десять разів встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, його можна укласти усно (…). Згідно з частинами першою та четвертою статті 719 ЦК України, договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладено усно, а передання за усним договором дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів ними незаконно», – йдеться у пояснювальній записці.

Народні обранці, формально зберігаючи кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, вносять уточнення в законодавче визначення незаконного збагачення. На їх думку, ці уточнення приводять його у відповідність до Конституції України та основоположних правових принципів вітчизняної правової системи.

Про те, що ж насправді криється за такою ініціативою, журналісту Persona.Top розповіла керівник юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан:

– Незаконне збагачення вважається злочином, наприклад, якщо суб’єкт декларування придбав автівку, вартість якої перевищує офіційні доходи його сім′ї. За це чиновник може отримати покарання від двох до десяти років ув’язнення.

Натомість новий законопроект передбачає відповідальність чиновника виключно за незаконне набуття майна — приміром, не уклавши належної угоди або не отримавши довіреності від власників майна. Тобто, таким чином, придбання держслужбовцями автівок та квартир, які коштують у сотні разів більше їх офіційної зарплати, не потягне за собою кримінальною відповідальності, якщо це зроблено офіційно, скажімо через автосалон, — пояснює Олена.

Сама ідея криміналізації незаконного збагачення повинна була забезпечити швидке покарання для корупціонерів, а виявляти це збагачення мало НАЗК шляхом аналізу декларацій. Наявність у чиновника статків, які не відповідають його офіційним доходам — це пряма ознака корупції, яку можна вважати самостійним злочином.

Олена Щербан

– Досі майно, оформлене чиновником на третіх осіб, також підлягало аналізу та декларуванню, і якщо чиновник продовжував користуватися власністю, записаною ним на родича, на нього також чекала відповідальність, – говорить експерт, – але законопроект №7499 дозволяє приховати корупційне майно через оформлення його на третіх осіб. Якщо закон буде прийнято, то конфіскувати незаконно нажите майно стане неможливо, а схему приховування дорогого майна чиновників буде легалізовано.

Кого «відбілить» новий закон

Очевидно, що прийняття цього закону стане буквально «рятівним колом» для сотень фігурантів кримінальних справ, обвинувачення в яких будується саме на незаконному збагаченні. Напрошується питання: які з гучних справ закриють після прийняття закону?

Так, у голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка в травні минулого року був виявлений незадекларований заміський будинок, який він приховав у своїй декларації. Крім того, майно він «передав» дружині, з якою, імовірно, фіктивно розлучився, адже слідством встановлено, що вони й надалі мешкають разом.

Народний депутат Євген Дейдей опинився під слідством з листопада 2016 року. Саме тоді детективи НАБУ, вивчивши декларації нардепа, встановили, що вартість набутого ним майна за 2015-2016 роки становить 6 мільйонів 133 тисячі гривень, що в 4 рази перевищує доходи його родини та депутатську зарплатню. Таке шикарне життя ледь не коштувало Дейдею депутатської недоторканності, адже Антикорупційне бюро наполягало на позбавленні нардепа імунітету, однак колеги «свого» не здали і попри всі наявні підстави, недоторканності з «народнофронтівця» не зняли.

Незаконне збагачення Євгена Дейдея – інфографіка НАБУ

Голова Державної аудиторської служби Лілія Гаврилова володіє майном вартістю в 10 мільйонів і не може пояснити походження цих грошей. Відповідне провадження проти неї триває вже протягом року.

Ці та сотні інших чиновників, суддів та депутатів ніяк не дочекаються, коли зможуть спокійно «дихнути», знявши з себе обвинувачення в корупції. Очевидно, що в оточенні народних обранців є багато людей, які і нині знаходяться під слідством, і відбілити їх та повернути назад в «теплі крісла» бажаючих знайдеться багато. Тож, як тільки законопроект потрапив на розгляд до парламенту, в українському законодавчому полі увімкнувся зворотний відлік – відлік часу до знищення антикорупційної правоохоронної системи.

Наразі очевидно, що українські депутати відверто заграють з Європейським Союзом, ризикуючи наразити державу на санкції. Нагадаємо, що в грудні 2017 року вони намагалися за одну ніч «проштовхнути» закон, який призведе до повної підконтрольності керівництва НАБУ, НАЗК, ДБР і САП владній вертикалі. Тоді європейці пригрозили скасуванням безвізового режиму, і розгляд законопроекту відтермінували. Чи вдасться зупинити «законотворців» цього разу, наразі невідомо.

Автор: Ірина Басенко

Материалы по теме: