Чому об’єдналися «Самопоміч» та «ДемАльянс»

Угода про політичний союз – за цією офіційною назвою об’єднання двох партій криються прагматичні інтереси їхніх лідерів. Які саме – з’ясовував UА1 «Наша мета – це перемога на президентських...

Угода про політичний союз – за цією офіційною назвою об’єднання двох партій криються прагматичні інтереси їхніх лідерів. Які саме – з’ясовував UА1

«Наша мета – це перемога на президентських виборах, щонайменше сто мандатів на виборах до Верховної Ради і перемога на виборах в органи місцевого самоврядування», – так окреслив Андрій Садовий головні завдання нового політичного союзу, який об’єднав його партію «Самопоміч» і невеликий, скромно представлений у місцевих радах «Демократичний альянс» Василя Гацька.

Слова свого нового політичного партнера доповнив лідер «ДемАльянсу»: «Складно мати точний рецепт успіху і перемоги, але я точно знаю рецепт поразки. Це розпорошеність, нарцисизм, амбіції, неготовність служити державним інтересам».

Проте, навіть після підписання угоди про політичний союз ні Садовий, ні Гацько не готові говорити про те, чи зіллються їхні політсили в одну партію під одним брендом.

На пряме запитання UA1 про це лідер «Самопомочі» тактовно ухилився від відповіді: «Я хотів би, щоб у нас в державі була одна потужна демократична сила, тому що 95% партій сьогодні – це партії, які контролюються олігархами. Це не правильно. Тому об’єднання – це перший крок. Ми повинні пройти разом випробування виборами».

Висловлюється з обережністю і заступник глави фракції «Самопоміч» Єгор Соболєв. «Я думаю, що ми точно повинні діяти кожен на своєму напрямі, – сказав він UA1. – Для об’єднання не потрібно обов’язково всім записуватися в одну організацію».

У свою чергу, Гацько тільки відмахується: «Це другорядне питання, форма, а не суть. А суть в тому, що є партнерство, воно усвідомлене й узгоджене».

Разом з тим, поки нове об’єднання більше нагадує нерівний шлюб, у якому кожна зі сторін має свої інтереси – чисто прагматичні цілі, пов’язані з політичним майбутнім.

«Думаю, йдеться не стільки про об’єднання, скільки про поглинання, оскільки це гравці з різною політичною вагою, – припускає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. – З одного боку парламентська «Самопоміч», яка хоч і значно втратила рейтинги, але має потужну структуру і фінансові можливості. А з іншого боку демократична ліберальна партія «ДемАльянс», яка незначно представлена у місцевих радах».

Самі нові союзники офіційно пояснюють своє партнерство об’єднанням навколо однієї ідеї – побудови нормальної правової держави, для чого готові висунути єдиного кандидата від демократичних сил, агітуючи інших претендентів на найвищу посаду відмовитися від передвиборної гонки на користь однієї людини. І людиною цією, на їхнє переконання, має стати Андрій Садовий.

Монополія на об’єднання

Тему об’єднання всіх демократичних сил напередодні президентських і парламентських виборів 2019 року піднімав ще Михайло Саакашвілі. Після його видворення з України роль єдиного об’єднувача демократичної опозиції почав перетягувати на себе Анатолій Гриценко.

Він заявляв, що в поле його інтересів входить «Самопоміч», «ДемАльянс», «Рух нових сил», «Народний контроль» Дмитра Добродомова, «Європейська партія» Миколи Катеринчука і «Хвиля» Віктора Чумака.

Але нескінченні переговори ні до чого не привели. Максимум, що вдалося, – загітувати Єгора Фірсова розчинити його партію «Альтернатива» у «Громадянській позиції» Гриценка і підписати договір про створення єдиної політичної платформи з Добродомовим.

Садовий зі своїми амбіціями виявився йому не по зубах: лідера «Самопомочі» втомило багаторічне з’ясування стосунків на тему «хто з них з Гриценком більший рятівник нації».

Навіть на підписанні угоди про об’єднання з «ДемАльянсом» Садовий не втримався від шпильки, адресат якої зрозумілий без уточнення.

«Хочу подякувати колегам з «ДемАльянсу», що вони розуміють відповідальність у сьогоднішній час. Тому що інші хочуть складних переговорних процесів і хочуть передбачити все на десять років вперед. А нам важливий час і момент – треба йти вперед і перемагати», – заявив лідер «Самопомочі».

Він визнав, що переговори з Гриценком тривають останні шість років, і єдине, на чому поки зійшлися, – в майбутньому парламенті буде потужна коаліція, до якої увійде й партія Гриценка.

Власне, сам факт об’єднання «Самопомочі» та «ДемАльянсу» став ще однією шпилькою в бік «першого непрохідного». У Садового підкреслюють: угода про об’єднання відкрита для всіх демократичних і незалежних від олігархів політичних сил. Підкреслюючи цим, що у Гриценка немає монополії на процеси об’єднання.

«Це все довга історія стосунків Садового з Гриценком, який теж надія нації, і вони ділять неіснуючий пиріг, – іронізує керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній. – Кожен вважає, що він президент ще вчора, але тільки недооцінений».

Водночас, ще влітку ходили чутки про спроби «ДемАльянсу» вдруге об’єднатися з Гриценком – вперше їх союз з’явився перед виборами в 2014-му, але тоді вони разом не подолали 5%-ний прохідний бар’єр до парламенту.

UA1 поцікавився у Гацька, що не склалося з цими переговорами, якщо нинішнім політичним партнером стала «Самопоміч», хоча ще влітку як варіант розглядали Гриценка.

«Не влітку, – уточнює він. – «ДемАльянс» займається інтеграційними процесами весь останній рік. Розуміючи, що для тих викликів, які є в країні, потрібне об’єднання проукраїнських демократичних сил, ми доклали чималих зусиль, аби почався хоч якийсь процес і перші кроки. Результати цих перших кроків ви вже бачите. Це лише початок”.

Вигоди «ДемАльянсу» від об’єднання із Садовим очевидні – це чи не єдина можливість отримати хоча б кілька депутатських мандатів у 2019-му.

«Такого об’єднання потребує, насамперед, «ДемАльянс», який має досить сумнівні перспективи навіть на місцевих виборах, і «Самопоміч» здатна стати локомотивом у позитивне політичне майбутнє», – підтверджує Бортник.

А ось мотиви й інтерес Садового до такого об’єднання не настільки очевидні. Крім офіційної версії, яку озвучують в «Самопомочі», є ще й приховані причини.

Зникаючий вид

«Скажіть чесно, для чого вам «ДемАльянс»?», – запитав UA1 у Єгора Соболєва.

«Все дуже просто. Якщо на президентські вибори окремо піде Садовий, Гриценко, Гацько, Гнап, Соболєв, Найєм і далі за списком, є великий ризик, що в другому турі ми будемо вибирати між Тимошенко і Порошенком, – пояснює нардеп. – Або Тимошенко і Вілкулом або тим, кого Росія призначить своїм кандидатом. Це буде катастрофа для суспільства, нам пропонуватимуть вибір між отрутою і лайном. Тому об’єднання з «ДемАльянсом», «Громадянською позицією», «Силою людей», іншими ініціативами – це наш обов’язок».

За словами Соболєва, зараз все робиться для того, аби привести до влади проукраїнського некорумпованого президента. А вже коли нова команда створить нормальну правову державу, тоді можна й змагатися, яка з партій сильніша.

Думку нардепа доповнює Гацько: «Політичний союз «ДемАльянсу» та «Самопомочі» передбачає, що ми однозначно будемо висувати одного кандидата від двох наших політичних сил. Ми визначилися, що це буде Андрій Садовий. Ми будемо боротися, щоб він став єдиним кандидатом, в тому числі й від інших проукраїнських демократичних політсил».

З цієї точки зору ситуація виглядає так, що «Самопоміч» в обмін на поки ще абстрактні преференції намагається вбити двох зайців: блокувати технологію Адміністрації президента з «розтягування» голосів виборців між безліччю кандидатів, а також під слушним приводом висунення єдиного кандидата прибрати конкурентів самого Садового.

Втім, експерти відзначають й інші приховані мотиви та вигоди.

«Партія «Самопоміч» балансує на межі прохідного бар’єру в парламент, і навіть такі непарламентські політсили, як «ДемАльянс», можуть зробити її певною мірою більш привабливою для спонсорів і західних партнерів, – вважає Бортник. – Також для Садового це спроба компенсувати провал об’єднавчих переговорів з Гриценком, який (провал – ред.) його електорат не до кінця зрозумів».

Крім цього, на думку Загороднього, «Самопоміч» намагається вирішити цілий комплекс інших передвиборчих завдань.

«Якщо Садовий йде на вибори, то буде конкурувати з паном Вакарчуком. Вони претендують на електорат, що становить приблизно 10%. Але проблема цього електорату в тому, що він часто не ходить на вибори, – пояснює політексперт. – Вибори в 2014-му були нетиповими, а зараз йде в’язка кампанія, в якій «Самопоміч» точно програє. Тому є спроби об’єднатися хоч з ким-небудь».

Загородній зазначає, що зараз партія львівського мера змушена поспіхом виправляти помилки, що накопичилися за чотири роки та істотно опустили її рейтинги, тому й ініціює об’єднання всіх демократичних сил. А помилок цих занадто багато.

«Проблема Садового в тому, що він – зникаючий вид, тому що програв із «Самопоміччю» все, що можна було програти, – констатує політолог. – Вони втратили момент, коли можна було створювати ядро, партію середнього класу, вони нічим не займалися, а продовжували експлуатувати тему Львова. І Садовий не приховує, що ще раз збирається продати цю ж тему. Це називається криза жанру».

На думку Загороднього, «Самопоміч» у 2014 році потрапила в парламент на прагненні виборців до нових облич і на тому, що Садовому як меру Львова вдалося всіх переконати – місто-мрія, в якому немає проблем, існує.

Але потім почалися реалії. «Його противники з влади грамотно допомогли розіграти сміттєвий скандал, на цьому казка про місто-мрію рухнула, – наводить приклад Загородній. – Виявилося, що це звичайний обласний центр, в якому є свої проблеми, і на цьому рейтинг покотився вниз».

Також, за словами експерта, спочатку половину списку «Самопомочі» становили ліберали, а Садовий вважає себе християнським демократом, що викликало нерозуміння у партійців.

Крім того, він зайнявся великою політикою, залишившись мером обласного центру.

«Що б там красиво не розказували про демократичні цінності, в Україні всі партії вождистського типу, – каже Загородній. – І самі партійці по-іншому просто не розуміють. Чому зайшла розмова про те, що Сироїд буде висуватися, Соболєв? Це звичайна тема – вони бачать, що шеф на периферії, а ми тут в столиці, ми тут і самі зможемо».

У підсумку, зараз «Самопоміч» опинилася на межі проходження в парламент і намагається зберегти політичну вагу висуненням різних ініціатив, бурхливою діяльністю з об’єднання. Втім, аналітики поки ставляться до таких спроб скептично.

«Ідея хороша, хлопці класні, красиві, але реалії життя працюють абсолютно за іншою логікою», – резюмує Загородній.

Материалы по теме: