Бухгалтерський облік по-європейськи: що зміниться і чи готові до змін українські підприємства

Щоб привести норми вітчизняного бухгалтерського законодавства у відповідність до положень законів Євросоюзу було внесено зміни до  Закону  “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Ця вимога була прописана...

Щоб привести норми вітчизняного бухгалтерського законодавства у відповідність до положень законів Євросоюзу було внесено зміни до  Закону  “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Ця вимога була прописана ще в “Угоді про асоціацію з ЄС”. Якщо конкретніше, то українське законодавство змінили відповідно до Четвертої Директиви 78/660 Європейської Економічної Спільноти. Відтепер бухгалтерський облік на українських підприємствах буде здійснюватися за новими правилами. Чи готові до нововведень в Україні і що саме змінилося при формуванні бухгалтерської звітності розповіла журналісту видання Persona.Top експертка з бухгалтерського обліку та оподаткування Master: Бухгалтерія Юлії Покидюк.

Що саме змінилося?

По-перше, зазначила Юлія Покидюк, було введено класифікацію підприємств на мікропідприємства, малі, середніх та великі підприємства. Виходячи з цієї класифікації, передбачено обов’язок оприлюднення фінансової звітності великими  та середніми підприємствами на власному веб-сайті, та всіма іншими – на звернення будь-якої особи: “Дана норма покликана забезпечити прозорість діяльності підприємства, а як наслідок – і підвищення інвестпривабливості регіону. Адже міжнародні стандарти фінансової звітності – це практично  міжнародна мова бізнесу, знання якої дає змогу розуміти звітність будь-якої компанії, яка застосовує МСФЗ – як в Україні, так і у США, Європі чи Азії. А взаєморозуміння з інвестором – це запорука успішної співпраці”.

По-друге, відбулося спрощення вимог до первинних документів, а саме: факт здійснення господарських операцій не залежить від способу відображення (або невідображення) її у первинних документах.

“Відразу зауважу, що дана норма фактично перекреслює багаторічну практику податківців про невизнання господарських операцій через незначні помилки в оформленні первинних документів, що полегшить життя не одному бухгалтеру”, – пояснює зміни та нововведення експертка.

По-третє, відтепер передбачено обов’язок утворення бухгалтерської служби підприємствами, що становлять суспільний інтерес. Всі інші компанії можуть скористатися аутсорсинговими послугами аудиторських фірм.

Не всі підприємства готові до нововведень

За словами експертки, поки що не всі українські підприємства готові працювати за новими європейськими стандартами.

“Хотілося б вірити, що всі українські підприємства готові до переходу на нові стандарти ведення бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності. Проте, на жаль, це не так.

Адже будь-які зміни передбачають перегляд принципів роботи, а в даному випадку – це принципи побудови всієї бухгалтерської системи підприємства. Бухгалтерія – це душа підприємства, його ядро. Це джерело інформації для розрахунку всіх показників діяльності компанії, і надзвичайно важливо, щоб правила, за якими ця інформація накопичується, відповідали вектору роботи компанії. Сьогодні більшість підприємств, якщо вони не публічні, не банки або страховики, працюють за національними положеннями бухгалтерського обліку. А відповідно до внесених змін, міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку повинні будуть застосовувати значно ширше коло компаній”, –  повідомила журналісту видання Persona.Top Юлія Покидюк, експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування Master:Бухгалтерія.

Бухгалтерів потрібно навчати складати звітність за міжнародними стандартами, а це – дорого

За її словами, проблема No1 – це навчання бухгалтерів новим стандартам ведення бухобліку. Це дуже трудомісткий процес та коштує недешево. Наприклад, курси по міжнародних стандартах у столиці обійдуться у 10-15 тисяч гривень, а щоб пройти міжнародну сертифікацію для підтвердження рівня володіння МСФЗ (ACCA DipIFR, IAB, САР/СІРА тощо) – доведеться заплатити ще 3,6 тисяч гривень і більше.

“Крім того, не слід забувати і про кваліфікації контролюючих органів, які здійснюватимуть перевірки бізнесу. Адже працівник ДФС, прийшовши на перевірку підприємства, що працює за міжнародними стандартами, має бути компетентним у питаннях обліку за МСФЗ. А, враховуючи багаторічний фіскальний вектор діяльності наших податкових органів, слід розуміти, що навчання і перекваліфікація потрібна не лише бухгалтерам, але і податківцям”, – каже експерт.

Суперечлива норма прозорості

Проблема No2 – прозорість фінансової звітності. Так, великі та середні підприємства зобов’язані оприлюднювати звітність на своїх сайтах, тоді як звітність будь-якої іншої компанії можна отримати будь-кому, просто звернувшись з письмовим запитом.

“Суперечлива норма, проте вона в Законі є, а тому можна говорити про відсутність конфіденційного статусу фінансової звітності. Не думаю, що багато невеликих компаній, які звикли до свого автономного становища, сьогодні готові оприлюднювати свою звітність кожному, хто про це попросить”, – говорить Юлія Покидюк, експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування Master:Бухгалтерія.

Труднощі перехідного періоду

Проблема N3 – це вимоги до прозорості діяльності підприємств, які згідно Закону є «великими» та такими, що «становлять публічний інтерес». Звичайно, у перспективі це покликано зробити такі компанії більш інвестпривабливими та конкурентоздатними на міжнародних ринках. Проте, для самих підприємств це означає посилення вимог до їх діяльності,  що однозначно внесе деякий дискомфорт у їх роботу – принаймні, на перехідний період.

Зросте конкурентоздатність підприємств на міжнародній арені

Однак, експертка переконана, що позитивні зміни після запровадження вищезгаданого закону будуть.  Основний позитив – це підвищення конкурентоздатності українських підприємств на міжнародних ринках, залучення інвестицій та взаєморозуміння з інвесторами, адже застосовуватиметься система обліку та звітності, що є зрозумілою для інвесторів в усьому світі.

Виграють всі – і бізнес і держава

Також Юлія Покидюк зазначила, що спрощення вимог до первинних документів, зменшення документообігу та необхідність навчання – ось ті позитивні зміни, що очікують наших бухгалтерів: “Переведення обліку на міжнародні стандарти фінансової звітності сприятиме підвищенню кваліфікації наших бухгалтерів, що допоможе стати їм більш професійними та цінними для свого підприємства”.

За її словами, в підсумку, від таких змін виграє як держава, адже бізнес стане більш прозорим, так і бізнес – бо принципи ведення обліку та підготовки звітності стають простіші та більш зрозумілі.

Автор: Ірися Герцун

persona.top

Материалы по теме: